Новини
Дніпровська Русь. Моця О.П.
Дніпровська Русь
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 2013
Мова: українська
Кількість сторінок: 232
У роботі розглядаються питання формування і функціонування одного із найбільш важливих у історичному відношенні осередків становлення давньоруської державності в районі Верхнього і Середнього Дніпра, починаючи з часів Аскольда і Діра й закінчуючи періодом великого князювання Володимира Святославича - означеного під назвою «Дніпровська Русь».
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Селекция и семеноводство сои в Молдавии /Коробко В.А./ (Наукове видання 1984 року
Книга для спеціалістів сільського господарства
Розглянуто відомості про значення культури сої, її походження та систематику. Показано біологічні особливості сої в Молдавії. Наведено багаторічні експериментальні дані про селекційну роботу з цією культурою в Молдавському НДІ польових культур НВО "Селекція". Описані нові районовані І перспективні сорти та елементи сортової агротехніки, а також досвід з насінництва сої. Книга розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Селекция и семеноводство сои в Молдавии»
Автор: В.А.Коробко
Видавництво: «ШТИИНЦА» Кишинев 1984
Мова: російська
Сторінок: 78
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Археологические исследования на Полтавщине (Наукове видання 1990 року)
У збірці, присвяченій 100-літтю Полтавського краєзнавчого музею, публікуються нові археологічні матеріали з розкопок та розвідок, проведених експедиціями обласного краєзнавчого музею спільно з інститутами археології АН СССР та АН УССР на території Полтавщини.
Збірка містить нарис археологічних досліджень Полтавського музею з 1891 по 1990 роки, результати розкопок курганів пізньозрубного, зрубного часу, бронзового віку, поховань скіфського часу, городищ давньоруського часу, у тому числі дослідження керамічного комплексу Опошнянського городища VIII століття, гончарські традиції якого зберігаються по сьогодні.
Для істориків, археологів, музейних працівників, краєзнавців.
Назва: Археологические исследования на Полтавщине: сборник научных трудов
Автор:
Видавець: Полтава, 1990, Полтавський краєзнавчий музей
Мова: російська
Сторінок: 116
довжина 19,5
ширина 14,5
товщина 1
Вага: 0,140 кг
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Культура і побут населення України (Видання 1991 року)
Книга з етнічної історії України, українська діаспора. Навчальний посібник.
Перше видання цієї книжки (1991 р.) стало водночас і першим знайомством читача з оригінальним систематизованим посібником з українського народознавства. У другому, доповненому і переробленому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості про українську діаспору та її культурні надбання. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією та етнографією рідного краю.
«Культура і побут населення України»
Автори: В.І.Наулко (кер.), Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко
Видавництво: «Либідь», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 284
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Культура сои /Лещенко А.К./(Наукове видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі представлені відомості про значення культури сої, її походження та поширення, систематику та класифікацію. Узагальнено також дані вітчизняних та зарубіжних дослідників з вивчення основних ботанічних та біологічних особливостей сон, зокрема вимог її до тепла, світла, вологи, ґрунту та елементів живлення. Розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Культура сои (происхождение, распространение, основные ботанические и биологические особенности)»
Автор: Лещенко А.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 235
Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки (Репринт 1990 з видання 1859 року)
Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського.
«Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки»
Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович
Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг)
Мова: українська та дореформена російська
Эстетика поздней античности. Бычков В.В. (Букіністика)
Эстетика поздней античности
ІІ-ІІІ века
Букіністична рідкість
Автор: Бычков В.В.
Рік видання: 1981
Видавництво: Наука
Мова: російська
Кількість сторінок: 326
Обкладинка м'яка
В книзі висвітлено естетичні ідеї одного з найбільш впливових філософських напрямків пізньої Античності - патристики 2-3 ст.
Філософсько-естетичні концепції Юстина Філософа, Климента Александрійського, Іринея Ліонського, Афінагора, Тертуліана, Минуція Фелікса, Арнобія, Лактанція та ін. завршують історію античної естетики та закладують фундамент нової естетичної теорії, яка отримала свій подальший розвиток в естетиці та художній практиці Середніх віків.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342