Новини
Из истории культуры древней Руси. Исследования и заметки. (Издательство Москва – 1984)
Історії праслов'янської та античної культурної спадщини, питанням розвитку духовної культури Київської Русі та давньоруських князівств XII—XIII ст.
У книзі Бориса Рибакова зібрано дослідження (як раніше публіковані, так і знову написані для цієї збірки), присвячені різним сюжетам давньоруської культури: історії праслов'янської та античної культурної спадщини, питанням розвитку духовної культури Київської Русі та давньоруських князівств XII—XIII ст. — літератури та літописання, наукових знань, образотворчого мистецтва та ін. Особливу увагу приділено питанню співвідношення двох культур руського середньовіччя — народної та феодальної. Для фахівців-істориків, викладачів вищої та середньої школи, а також читачів, які цікавляться історією давньоруської культури.
"З історії культури стародавньої Русі. Дослідження та нотатки".
Автор: Борис Олександрович Рибаков.
Видавництво Московського університету 1984
Мова російська
Сторінок 240
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Собрание сочинений в пяти томах /Роберт Луис Стивенсон/ Видання 1981 року
У читацькій пам'яті Роберт Луїс Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги. Називають ім'я Стівенсона і услід за ним - «Острів Скарбів». Особлива популярність «Острова» у шкільному середовищі закріпила за її автором славу літератора, який пише для юнацтва.
Не лише книги, але і біографія Стівенсона сприяла його популярності. Цілісність характеру, мужність поведінки, незвичайність фону та обставин, в яких опинявся Стівенсон, драматизм долі - все хвилювало уяву. Ім'я письменника супроводжували легенди.
Тим часом найскладніші вузли багатьох літературних проблем на англійському грунті сходяться як раніше, так і зараз до творчості Р. Л. Стівенсона. Треба простежити зв'язки Стівенсона з Теккереєм, з Уолтом Вітменом або з Вілкі Коллінзом, щоб усвідомити своєрідність Стівенсона і його значення, згадати про нього як автора багатьох інших крім «Острова Скарбів», книг і розібрати пильніше очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість.
Зміст:
Том 1: рассказы и повести
Том 2: "Остров Сокровищ", "Чёрная стрела"
Том 3: "Владетель Баллантрэ", "Потерпевшие кораблекрушение"
Том 4: "Похищенный", "Катриона"
Том 5: "Сент-Ив", стихи и баллады
Назва: Собрание сочинений в пяти томах
Автор: Роберт Л. Стівенсон
Видавець: Москва, 1981 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 13
Вага: 2,380 кг (5 книг)
Архаическая расписная керамика из Ольвии (восточногреческая, лаконская, коринфская, имитации)
Архаическая расписная керамика из Ольвии (восточногреческая, лаконская, коринфская, имитации)
Автори: Буйських Алла Валеріївна
Рік видання: 2013
Мова: російська
Кількість сторінок: 456, з ілюстраціями
Монографію присвячено залученню до наукового обігу колекції розписної кераміки другої половини – кінця VII–V ст. до н. е., знайденої в Ольвії та виготовленої в різних центрах Середземномор’я, її класифікації та хронології. Комплексний аналіз джерела дозволив дослідити динаміку імпорту, з’ясувати початок місцевих імітацій довізної кераміки. Нова хронологія ранньої кераміки надала, в результаті, можливість поточнити початкову дату існування Ольвійського полісу.
Феофан Грек /М.В. Алпатов/ (Видання 1984 року)
Альбом фресок
Альбом відомого мистецтвознавця М.В.Алпатова присвячений мистецтву великого художника Стародавньої Русі Феофана Грека. В альбомі відтворюються твори, що здавна приписуються Феофану: ікони "Донська Богоматір" з оборотом "Успіння", "Преображення" та деякі мініатюри Євангелія Кішки. Таким чином, в альбомі публікуються всі відомі нам роботи Феофана Грека. Аналогії, вміщені паралельно з роботами Феофана, допомагають осягнути всю красу і глибину творчості Феофана, переконатися, що він по праву посідає почесне місце серед найбільших майстрів світового мистецтва.
«Феофан Грек»
Автор: М.В.Алпатов
Видавництво: «Изобразительное искусство» 1984
Мова: російська та англійська
Сторінок: 100
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства (Видання 1982 року)
Київська Русь та історичні долі східних слов'ян.
Книга присвячена розгляду історії російського, українського та білоруського народів XIII-XVII століть, взаємозв'язку та єдності витоків їхнього економічного, політичного та ідейного життя в Стародавній Русі. Автори виявляють творчу роль давньоруської спадщини у суспільно-політичній історії Росії, України та Білорусії, показуючи життєвість традиції, яка закономірно призвела до возз'єднання братніх народів у єдиній державі. Крім того, у книзі міститься аргументована критика зарубіжних історіографічних концепцій процесу возз'єднання України та Білорусії з Росією.
Зміст:
- Від авторів
- В. Т. Пашуто. Частина перша. Відродження Великоросії та долі східних слов'ян
- А. Л. Хорошкевич. Частина друга. Історичні долі білоруських та українських земель у XIV – на початку XVI ст.
- Б. Н. Флоря. Частина третя. Давньоруські традиції та боротьба східнослов'янських народів за возз'єднання
«Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства». К 1500-летию Киева
Автори: Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л.
Видавництво «Издательство «Наука» 1982
Мова російська
Сторінок 264
Избранные сочинения /И. В. Мичурин/ (Наукове видання 1955 року)
Класичне природознавче видання. Іван Володимирович Мічурін - сміливий новатор у науці, який творчо розвинув учення Дарвіна. І. В. Мічурін на основі своїх багаторічних дослідів, глибоко вивчив живу природу, що це дозволило йому зробити відкриття, які після Дарвіна були найвидатнішими в історії біологічної науки. Він відкрив закономірності, що дозволяють людині свідомо впливати на природу та керувати життям рослин та тварин. У видання "Избранные сочинения" увійшли обрані твори І. В. Мічуріна, присвячені селекції різних сортів рослин, принципам та методам роботи вченого, процесам виведення та помологічному опису різних сортів, та багатьом іншим питанням. Теоретичні положення І. В. Мічуріна незаперечні, бо вони засновані на численних фактах із його практики. Вони створені внаслідок багаторічної клопіткої роботи над розкриттям закономірностей живої природи.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Избранные сочинения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1955
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 606
довжина 27
ширина 21
товщина 3,5
Вага: 1,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Соломія Крушельницька роман-біографія /В. Врублевська/ (Видання 1979 року)
Життя і творчий шлях всесвітньовідомої співачки
Серед видатних жінок, яких дав світовій культурі український народ, височіє постать Соломії Крушельницької. Художньо-документальний роман української письменниці Валерії Врублевської висвітлює життя і творчий шлях всесвітньо знаної співачки. Письменниці вдалося відтворити повнокровний образ визначної людини, якою була С. Крушельницька, показати високу красу її життя, глибинність душі, вроджений артистизм, помножений на безупинне самовдосконалення. Та найбільш приваблює в Врублевську громадянський аспект життя видатної співачки,
«Соломія Крушельницька. Роман-біографія».
Автор: Валерія Врублевська
Видавництво: «Молодь», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 332
Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Збірка романів французького письменника і драматурга Оноре де Бальзака (1799-1850). У ній відтворено багатогранну громадську, політичну панораму післянаполеонівської Франції, правдиво і докладно висвітлено тогочасне суспільство зі всіма його вадами. О.Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. У його творчості представлені складні родинні стосунки, влада грошей, деградація моральних цінностей. Заразом є глибокі психологічні описи всеохопного щастя чи нескінченного горя. Герої О.Бальзака - багатогранні та неоднозначні, вони одночасно і грішні, і людяні. Радянська ідеологічна система пропагувала творчість О.Бальзака, спрощено подаючи його як критика "буржуазного" європейського суспільства.
Назва: Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Автор: Оноре де Бальзак
Рык ы мысце видання: 1987, Київ, Радянська школа
Сторінок: 398
довжина 22
ширина 14
товщина 2
Вага: 0,480 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227