Новини
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Древнерусская иконопись /М. В. Алпатов/ (Антикварне видання 1974 року)
Унікальний альбом давньруського іконопису. Давньоруський іконопис займає почесне місце в світовій історії мистецтва. В один альбом, звичайно, неможливо було помістити все художнє багатство давньоруських ікон. Однак, укладач видання, знаменитий учений та історик мистецтва М. В. Алпатов, зміг підібрати для альбому найбільш відомі та цікаві ікони. "Древнерусская иконопись" не є простим набором шедеврів ікон давньоруських часів. Це видання - своєрідне дослідження, ключ до розуміння творчості багатьох безіменних майстрів Давньої Русі, та особливо таких геніїв, як Андрій Рубльов і Діонісій.
У першій частині альбому автор порівнює давньоруський іконопис із візантійським, і це допомагає зрозуміти унікальність давньоруської школи. У спеціальному розділі альбому зібрано ікони, включені до іконостасу. У інших розділах розміщено роботи різних шкіл та епох. Обираючи ікони для видання, автор прагнув, щоб читач відчував себе як у музеї та міг розглянути як загальний план ікон, так і найбільш цікаві деталі. У вступній статті М. В. Алпатов у стиснутому вигляді описав загальні проблеми розуміння та тлумачення давньоруського живопису.
Альбом розраховано на широке коло людей, зацікавлених у мистецтві, а також може стати в нагоді мистецтвознавцям та художникам, які знають пам'ятки данвньоруського іконопису.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Древнерусская иконопись.
Автор: Михайло Володимирович Алпатов (1902 — 1986) — історик мистецтва, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Наукові праці Алпатова присвячені важливим проблемам давньоруського та світового мистецтва, насичені великим фактичним історично-культурним матеріалом, відзначаються глибиною художнього аналізу й яскравим літературним стилем.
Рік: 1974
Москва, "Искусство"
Мова: англійська, російська
Сторінок: 329
довжина 34,5
ширина 27
товщина 4
Вага: 2,400 кг
Українська література XIV-XVI ст. (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються житійні, паломницькі, історіографічні, полемічні й поетичні твори української літератури XIV - XVI ст.
Українська література XIV-XVI ст.
Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладні повісті.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 600
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Олександр Поль: матеріали до біографії
Олександр Поль: матеріали до біографії
Видання містить 95 джерел/документів, які стосуються життя і діяльності видатного діяча Придніпровського краю Олександра Миколайовича Поля, а також сюжетів, пов’язаних із тим, як нащадки розпорядилися його спадщиною. В них розкриваються важливі етапи біографії: родина, навчання, робота в земстві й мировому суді, дослідження криворізької руди, підприємницька діяльність, заняття колекціонуванням.
Збірник стане у нагоді для всіх, хто цікавиться біографією О.М. Поля та історією Придніпровського краю.
Рік: 2020
Кількість сторінок: 204
Мова: українська, російська
Славяне Днепровского Левобережья /О. В. Сухобоков/ (Наукове видання 1975 року)
Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст.
Зміст
- ВВЕДЕНИЕ - 3
Глава I
- ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6
Глава II
- ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23
Глава III
- ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87
Глава IV
- ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132
- ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150
- Литература - 155
- Архивные материалы - 164
- Список сокращений - 165
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Назва: Славяне Днепровского Левобережья
Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі.
Рік: 1975
Киев, издательство "Наукова думка"
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1,2
Вага: 0,293 кг
Вопросы растениеводства. Том 7. (Наукові роботи з рослинництва 1962 року)
Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва
Основні розділи
- Селекция и семеноводство.
- Генетика. Физиология и биохимия растений.
- Полеводство. Агрохимия. Защита растений
Вопросы растениеводства. Том 7.
Рік: 1962
Мова російська
Сторінок: 330
ОСТРІВ СКАРБІВ / РОБЕРТ СТІВЕНСОН / (Видання 1974 року)
Книга "Острів скарбів" Роберта Луїса Стівенсона — це класичний пригодницький роман, який був опублікований вперше в 1883 році. "Острів скарбів" розповідає про пригоди юного Джима Гокінса, який знаходить карту скарбів і вирушає у подорож на таємничий острів, де заховані скарби. Разом із командою на чолі з капітаном Смоллетом, Джим потрапляє у вир небезпечних пригод, що включає піратів, зрадництво і пошуки золота.
Цей роман став класикою дитячої літератури і вважається одним із найвпливовіших творів у жанрі пригодницького роману. Серед ключових персонажів — хитрий пірат Джон Сільвер, образ якого надихнув багато пізніших піратських персонажів у літературі та кіно.
Достопримечательности Полтавы. Павел Бодянский (репринт)
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271