Новини
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку 14 ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (У межах України).
Для дослідників - лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.
Автори: Ірина Желєзняк, Алла Корепанова, Лариса Масенко, Олексій Стрижак
Рік видання: 1985
Видавництво: Наукова думка
Мова: українська
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
История украинского народа. Е.Я. Ефименко (Видання 1990 року)
Класика української історіографії. В книзі в нарисовій формі описуються основні події історичного минулого українського народу від найдавніших часів до кінця 19 ст.
Книга є перевиданням роботи 19 століття та є пам'яткою книговидання доби розвалу СРСР, коли нарешті стало вільно друкувати раніше недоступні широкому читачеві дореволюційні та емігрантські праці з історії України.
История украинского народа
Авторка: Олександра Яківна Єфименко (дівоче прізвище Ставровська; 1848 — 1918) — український історик і етнограф, перша жінка в Російській імперії, що здобула ступінь доктора історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професорка російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Авторка праць про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Київ: Либідь - 1990 рік
Мова: російська
Сторінок: 510
Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. (Наукове видання 1990 року)
Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці.
Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково.
Зміст:
- Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис
- Албанія в російській літературі
- Албанія в українській літературі
- Повісті, поеми.
"Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст."
Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959
Мова українська. Резюме російською.
Сторінок 336
Синайский патерик (Видання 1967 року)
Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха.
У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий.
«Синайский патерик»
Редактор: Рожкова О.Ф.
Видавництво: «Наука», 1967
Мова: дореформена російська
Сторінок: 406
Сокровища Черного моря. Подводная археология Украины. (С. Воронов)
Особливості: книга має видавничий дефект (див. фото), продається зі знижкою.
Автор: Сергій Воронов
Рік видання: 2010
Мова: російська, німецька
Кількість сторінок: 100, з ілюстраціями
Особливості: книга має видавничий дефект (див. фото), продається зі знижкою.
В фотоальбомі представлені найкращі 100 фотографій, які було зроблено під час найбільш цікавих підводно-археологічних експедицій Департамента підводної спадщини Інституту археології Національної академії наук України.
На фото об'єкти підводної культурної спадщини України, що представляють епоху Античності, Середньовіччя та Новітньої історії (фото затонувших кораблів війн першої половини 20 ст.).
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Справочник агролесомелиоратора (Антикварне видання 1949 року)
Раритетне довідкове видання з агролісомеліорації. У виданні "Справочник агролесомелиоратора" містяться матеріали з полезахисного лісорозведення, боротьби з ерозією, а також меліорації та освоєння пісків. Окремі розділи довідника присвячено лісовому насінню, вирощуванню посадкового матеріалу, озелененню сільських місцевостей, а також культурі та використанню природних заростей верб і захисту лісових розсадників і насаджень від шкідників і хвороб.
Видання буде корисним для агрономів, агролісомеліораторів та усіх, хто досліджує історію лісівницьких заходів двадцятого століття, спрямованих на поліпшення умов росту і розвитку сільськогосподарських культур.
Назва: Справочник агролесомелиоратора.
Рік: 1949
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 381
довжина 20
ширина 14
товщина 3
Вага: 0,410 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Слово о плъку Игоревѣ та його поетичні переклади і переспіви (Наукове видання 1967 року)
У збірці вміщено оригінальний текст "Слова о полку Ігореві", а також варіанти перекладів твору або його фрагментів, зроблених Маркіяном Шашкевичем, Тарасом Шевченко, Іваном Франко, Максимом Рильским, Павло Тичиною та іншими українськими класиками.
У додатках - родовід руських князів, згаданих у "Слові", та перелік різночитань.
З чорно-білими фотоілюстраціями.