Новини
Кривий Ріг /Г. С. Осадчук/ (Антикварне видання 1976 року)
Колекційне мистецьке видання про Кривий Ріг. Раритетний альбом із фотографіями Кривого Рогу було видано у Києві 1976 року. Попри наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Кривого Рогу. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Кривий Ріг.
Рік: 1976
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,650 кг
Монголия и Кам /Козлов П.К./ (Видання 1947 року)
Монголо-тибетська експедиція 1899 -1901 рр.
У видання увійшла робота російського дослідника П.Козлова про монголо-тибетську експедицію у верхів'я річок Хуанхе, Янцзи та Меконг, досконалої ним у 1899-1901 роках. Під час експедиції були зібрані важливі матеріали про орографію, геологію, клімат, рослинність і тваринний світ нагір'я Тибету і про маловідомі східно-тибетські племена.
«Монголия и Кам: труды экспедиціи Императорскаго Русскаго географическаго общества, совершенной в 1899-1901 гг»
Автор: Козлов П.К.
Видавництво: ОГИЗ Государственное издательство географической литературы, Москва, 1947
Мова: російська
Сторінок: 437
Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І (Антикварне видання 1949 року)
Унікальний збірник наукових статей.
Зміст
- М. М. Гришко. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 3
- П. С. Погребняк. Створення ценозів та ценогруп у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 22
- О. І. Соколовський. Про організацію "Системи вищих рослин" Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 29
- А. М. Криштофович. Третинний ліс України у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 39
- О. Л. Липа. Аптекарські, боатнічні й акліматизаційні сади як інтродукційні осередки - с. 49
- Л. І. Рубцов. Ландшафтна композиція та рослинність Тростянецького дендропарку - с. 66
- І. О. Дрига. Роботи з акліматизації персиків у Києві - с. 78
- В. Б. Дульнєва і М. В. Соловйов. Основні результати роботи по інтродукції та селекції винограду в районі Києва - с. 108
- О. М. Бурачинський. Проростання не відокремлених від рослин бульб картоплі - с. 128
- О. І. Соколовський і К. В. Соколовська. Спостереження над сперматогенезом у Cistanche salsa (C. A. Mey) G. Beck., Orobanche aegyptiaca Pers. i Eremurus inderiensis (M. B.) Rgl - с. 149
- П. А. Васильченко. Нове в способах вирощування посадкового матеріалу - с. 161
Видання буде цікавим для дослідників ботанічної науки двадцятого століття.
Назва: Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І.
Рік: 1949
Київ
Видавництво Академії наук Української РСР
Сторінок: 167
довжина 26
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,290 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Собрание сочинений в шести томах /В. Г. Короленко/ Видання 1971 року
Барвистий національний та соціальний побут невеликих українських містечок, відгомін романтичної історії, образи народної поезії й природи України ми знаходимо в поетичних, сповнених романтики і гумору повістях і оповіданнях В. Г Короленко (1853-1921), дитинство та юність якого минули в Житомирі та Рівному. Значна частина його творів написана на основі власного досвіду та вражень під час поїздок Росією.
Видання містить основні повісті, оповідання та нариси, ряд художньо-публіцистичних циклів, обрані публіцистичні статті та літературні спогади. Незакінчені твори до видання не включені.
Загальна редакція зібрання творів виконана к. ф. н. К. І. Тюнькіним, стаття якого про життя та творчість автора відкриває серію. Всі томи мають докладні примітки.
Кожен том містить вісім сторінок вкладок із чорно-білими та кольоровими ілюстраціями П. Пінкісевича та фотоматеріалами. Портрет автора роботи І. Рєпіна.
Назва: Собрание сочинений в шести томах
Автор: В. Г. Короленко
Видавець: Москва, "Правда", 1971 р.
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 14,5
Вага: 2,600 кг (6 книг)
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом /О. Бачинська, Т. Вінцковський, В. Грибовський, Н. Діанова, А. Домановський, М. Майоров, В. Маслійчук, Б. Черкас, О. Шишко/ (Наукове видання 2016 року)
Історичне наукове видання. "Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря" - це дуже перспективна книжка, бо вона є масштабною історією Українського Степу. У виданні розглянуто осілі та кочові спільноти території сучасної України. Співжиття різних частин степового кордону становило сенс і перебіг поточної історії України протягом тисячоліть. Від часів занепаду трипільської культури українські терени розділилися: постали ліс, лісостеп і степ. Прадавні люди пристосувалася до нових кліматичних умов, і в кожній зоні усталилися свої звички господарювання, постали свої політичні та економічні моделі.
Книга сподобається всім любителям історії.
У книзі є багато якісних ілюстрацій та мап.
Назва: Лицарі Дикого Поля. Плугом і мушкетом
Автор: Олена Анатоліївна Бачинська (нар. 1971) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідниця історії Південної України XVIII — початку XX ст. та історії українського козацтва.
Тарас Степанович Вінцковський (нар. 1971) - український історик, доктор історичних наук.
Владислав Володимирович Грибовський (нар. 1975) — український історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.
Наталія Миколаївна Діанова (нар. 1956) — історик, доктор історичних наук, професор.
Андрій Миколайович Домановський - кандидат історичних наук, доцент.
Максим Майоров (нар. 1985) - історик, політолог, експерт Центру статегічних комунікацій та інформаційної безпеки, співробітник Українського інституту національної пам'яті.
Володимир Леонтійович Маслійчук (нар. 1974) — український історик, доктор історичних наук, доцент.
Борис Володимирович Черкас (нар. 1976) – дослідник історії міжнародних відносин країн Центрально-Східної Європи та геополітичного становища України у XIV – XVII ст.
Олександр Шишко - кандидат історичних наук, доцент.
Рік: 2016
Сторінок: 351
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,330 кг
Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э / Гудкова А. В., Фокеев М. М./ Наукове видання 1984 року
Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру.
У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток.
Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э
Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М.
Видавець: Київ, 1984, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 118
довжина 21
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,160 кг
Вопросы растениеводства. Том 7. (Наукові роботи з рослинництва 1962 року)
Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва
Основні розділи
- Селекция и семеноводство.
- Генетика. Физиология и биохимия растений.
- Полеводство. Агрохимия. Защита растений
Вопросы растениеводства. Том 7.
Рік: 1962
Мова російська
Сторінок: 330
Твори. Олександр КОНИСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Оповідання, повість "Юрій Горовенко", поетичні твори українського письменника Олександра Кониського.
"Проза О. Кониського різна за тематикою, неоднакова за художнім рівнем. Життєвою основою його творів стали спостереження над життям Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені із часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики.
Вiн створив новий тип літературного твору, основні риси ярого повністю проявилися в оповіданнях «Доля одного письменника», «Тривога автора і видавника». Це, зокрема, поєднання художнього й публіцистичного елементів у створенні образу. Письменник зберігає і розвиває властивий йому принцип художньо-реалістичного розкриття дійсності, доповнюючи його публіцистичною загостреністю." (Сиваченко)
Твори
Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900)
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 640
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы. (1998)
Історія раннього періоду Києво-братської школи за 1586 - 1620 роки.
Автори проводять читача по основним етапам перших десятиліть існування видатного освітнього закладу. Розглядають причини появи братських шкіл, вплив церковної унії 1596 року, заснування Києво-братського шкільного монастиря, ректорства Борецького та Смотрицького.
Здійснена спроба реконструкції освітнього процесу та учбових предметів.
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы
Автори: Сенченко, Тер-Григорян-Демёянюк
Рік: 1998
Кількість сторінок: 176
Мова: російська