Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття. Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки. Назва: Научное наследство. Том пятый. Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі. Рік: 1980 Москва Издательство "Наука" Сторінок: 425 довжина 27 ширина 18 товщина 2 Вага: 0,780 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Збірник статей про роботу М.І. Вавілова. Книга розповідає про творчі зв'язки видатного радянського вченого М.І. Вавілова з Харківщиною, організацію ним першого в Україні відділення з вивчення світових рослинних ресурсів, про продовження цих робіт в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я.Юр'єва, НВО «Еліта», про останні досягнення вчених цього інституту. Матеріал має як пізнавальний, так і прикладний характер. Розрахована на вчених-селекціонерів, агрономів, широке коло читачів. «…от убеждений своих не откажемся» Автори: Гур’єв Б.П., Білецький Є.М., Бондаренко Л.В. Видавництво: «Прапор», Харків, 1989 Мова: російська Сторінок: 123

Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції. Зміст - Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5 - Предисловие автора - с. 18 - Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19 - Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37 - Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58 - Глава IV. Herpes simplex - с. 71 - Глава V. Полиомиэлит - с. 83 - Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98 - Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112 - Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129 - Глава IX. Инфлюенца - с. 139 - Глава X. Заключение - с. 167 - Библиография - с. 172 - Указатель авторов - с. 182 - Указатель организмов - с. 185 - Указатель географических названий - с. 188 - Общий указатель - с. 190 Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами. Назва: Вирус как организм. Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію. Рік: 1947 Москва Государственное издательство иностранной литературы Сторінок: 195 довжина 20 ширина 13 товщина 1,5 Вага: 0,250 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.