Новини
Новеллы /Ги де Мопассан/ (Видання 1985 року)
Твори французького письменника відтворюють повсякденне життя, проблеми і радості його співвітчизників XIX ст. Героями новел є представники найрізноманітніших верств суспільства: парижани і провінціали, чиновники і артисти, фермери і найманці, майстри і безхатьки. Автор художньо і з глибоким психологізмом висвітлив драматичні наслідки для французів війни з Прусією 1871р.; підняв тему жінки - жертви насильства, родини і дітей. Мопассану належить твір, який вважається гімном кохання («Місячне світло»).
Назва: Новеллы
Автор: Гі де Мопассан
Рік і місце видання: 1985, Єреван, видавництво «АЙастан»
Мова: російська
Сторінок: 486
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,470 кг
Сочинения. Том первый /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. Видання "Сочинения" - це праця І. В. Мічуріна, у якій усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку. У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том первый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,300 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Суперліто. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
В третій книжці норвезької письменниці та художниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт Уда знову повертається, з новим щоденником і новими історіями про своє суперліто. Дівчинка подорослішала – і в неї тепер купа справ: випускний у молодшій школі, шкільна закоханість, канікули в літньому таборі, пригоди і... ще одна закоханість? Сторінки щоденника швидко заповнюються: Уда записує туди свої вагання й сумніви і переконується, що щасливі й нещасливі миті в житті завжди поруч.
Суперліто.
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 344
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована».
Наступна книжка: «Happy End, попри все?»
IL Futurismo (Футуризм, італійське видання 1970 року)
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови. (Букіністика)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови.
Упорядник М. М. Пещак
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1974
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Писемні документи 14 століття, представлені в збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, в книзі вміщено бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк. /Грабовский, Днестров/ (Видання 1954 року)
Нарис з історії архітектури міста Переяслав Київської області, що в свій час було князівською столицею Переяславського князівства, полковим центром Переяславського полку Гетьманщини, повітовим центром Переяславського повіту Полтавської губернії та райцентром Переяславського району Київської області.
«Переяслав-Хмельницький архитектурно-исторический очерк»
Автори: Грабовський І.А., Днестров І.Н.
Видавництво Академії архітектури Української РСР 1954
Мова: російська
Сторінок: 79
Древности Северного Причерноморья в античное время / (Видання 2007 року)
Ювілейний збірник наукових праць, присвячений 75-річчю видатного українського вченого, члена-кореспондента НАН України Сергія Дмитровича Крижицького — провідного фахівця в галузі античної археології та історії.
До тому увійшли роботи українських, британських та російських колег, які охоплюють різноманітні проблеми античної історії та археології найважливіших міст-полісів Північного Причорномор'я: Ольвії, Тіри, Херсонеса та Боспору.
Збірник містить статті провідних дослідників, зокрема Д. Браунда, А. С. Русяєвої, В. Н. Зінька, Н. А. Гаврилюк, В. В. Крапівіної, А. І. Іванчика та інших, які розглядають актуальні питання грецької колонізації, урбанізації, релігійних культів, торгівлі та ремесел античного періоду. Окремий розділ присвячено публікації нових археологічних матеріалів і знахідок.
Видання є четвертим додатковим випуском серії "Матеріали з археології, історії та етнографії Таврії" і становить важливий внесок у вивчення античних пам'яток Причорномор'я.
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг