Новини
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья (Видання 2001 року)
Історія розвитку тваринництва і мисливства на території України
Ця монографія є результатом майже тридцятирічних досліджень автором остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень доби бронзи, розташованих у лісостепу між Дніпром та Доном. У ній наводяться видовий склад ссавців та порідний склад свійських тварин, кістки яких було знайдено на цих поселеннях, також проведено порівняння між цими поселеннями за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками, встановлено відмінності у тваринництві племен ямної, катакомбної, зрубної та інших культур доби бронзи, показано, що стосовно тваринництва між цими племенами не існувало ніякого зв'язку, для зрубних племен виявлено кілька районів розведення різних порід худоби і проведено порівняння тваринництва між ранньо- та пізньозрубними пам'ятками. Для археологів, істориків, зоологів.
«Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья»
Автор: Журавльов Олег Петрович (1949–2021) — палеозоолог, археозоолог. Народився у м.Дніпропетровськ. Навчався на біологічному факультеті Київського університету, працював у Інституті зоології, а з 1977 р. — в Інституті археології АН України. Пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника відділу біоархеології.
Видання 2001 року
Мова: російська
Сторінок: 199
Успіх / Ліон Фейхтвангер / (Видання 1980 року)
Один з перших у світовій літературі антифашистських романів, що викриває зародження нацизму в Німеччині 1920-х років.
У романі "Успіх" Ліон Фейхтвангер майстерно змальовує панораму політичного та суспільного життя Німеччини часів Веймарської республіки. На основі реальних подій автор створює багатопланове полотно, де переплітаються долі різних персонажів на тлі наростання праворадикальних настроїв. Письменник досліджує зв'язок між економічною кризою та поширенням екстремістської ідеології, застерігаючи про небезпеку тоталітаризму. Роман, завершений у 1929 р., став пророчим передбаченням майбутніх трагічних подій європейської історії.
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
Вышивки (Видання 1982 року)
Ілюстрована книга з вишивання.
Видання є альбомом, метою якого, за словами автора, є докладне, зрозуміле і наочне пояснення прийомів вишивання. У виданні запропоновано широкий вибір простих та складніших малюнків. Видання передує введенням, ілюстроване кольоровими фотографіями та схемами вишивок.
Зміст:
- Загальні відомості.
- Техніка вишивання.
- Шви.
- Вишивання хрестиком.
- Зигзаг.
- Додаткові шви.
- Оксамитовий шов або козлик.
- Пітельний шов (крайовий).
- Тамбурний шов або ланцюжок.
- Сітка.
- Ажурна облямівка.
- Мережки.
«Вышивки»
Автор: Марта Маннова. Переклад зі словацької Ізабела Темнова
Видавництво: «Праца». Издательство РПД. Братислава 1982
Мова: російська
Сторінок: 148
САГАЙДАЧНИЙ/ АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ./ (Видання 1989 року)
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах «Побратими», «До слави» та нариси «Петро Конашевич-Сагайдачний» і «Запорожжя», в яких на документальній основі зображено події кінця XVI початку XVII ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.
Основы эволюции растений /Б. А. Келлер/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне раритетне видання з ботаніки. У праці "Основы эволюции растений" Б. О. Келлер виклав теоретичні основи ботаніки. Попри радянську пропаганду у тексті видання, книга буде цікавою для дослідників, адже містить матеріали, які можуть стати в нагоді при вивченні історії ботаніки двадцятого століття.
Зміст
- Введение - с. 5
- Глава I. Космическая роль растения и урожаи - с. 9
- Глава II. Что особенного в отношениях растений к среде - с. 34
- Глава III. К постановке впороса о приспособлениях - с. 47
- Глава IV. Усложнение и усовершенствование в реакциях и в организации тела у растений - с. 55
- Глава V. Опыти с осенне-весенними эфемерами пустыни - с. 71
- Глава VI. Значение индивидуального развития растений для эволюции - с. 94
- Глава VII. Тропические дождевые леса-гилеи - с. 119
- Глава VIII. Наши степные дубравы - с. 147
- Глава IX. Краткий обзор содержания - с. 194
Назва: Основы еволюции растений.
Автор: Борис Олександрович Келлер (1874 - 1945) - біолог, геоботанік, ґрунтознавець, спеціаліст у галузі екології рослин, один із засновників динамічної екології рослин.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 207
довжина 26
ширина 17
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Василь Якович Юр’єв /Дідусь В.І./ (Видання 1979 року)
Книга присвячена вченому-селекціонеру.
Ця книга про життєвий шлях, науково-дослідну та громадську діяльність академіка АН УРСР Василя Яковича Юр'єва - одного з основоположників вітчизняної селекції та насінництва. Створені вченим високозимостійкі сорти пшениці озимої сприяли розширенню посівів цієї культури на схід і північ нашої країни, а сорт ячменю Європейум 353/133 широко висівається в посушливих степах Казахстану і Поволжя. Коли прочитаєш цю книгу, то зримо уявиш собі людину, роль якої у розвитку вітчизняної науки та сільськогосподарського виробництва важко переоцінити. Розрахована на науковців та тих, хто цікавиться історією вітчизняної науки.
«Василь Якович Юр'єв»
Редактор: Дідусь В.І.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 97
История Малой России /Бантиш-Каменський Д.М./ (Репринтне видання 1993 року)
Історія України з давніх-давен
Історія Малої Росії: з часів розселення слов'ян до знищення Гетьманщини.
Книга відомого історика та археолога Д.М.Бантиш-Каменського є однією з перших найбільш вдалих спроб у вітчизняній історіографії висвітлення історії України з давніх-давен до кінця XVIII ст. Надзвичайно барвисто, живою мовою автор описав побут та звичаї племен, які заселяли в давнину територію нашого краю. Викладений матеріал добре ілюстровано. Репринтне видання. Друкується за виданням: Бантиш-Каменський Д.М. «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. Южно-Русское книгоиздательство Ф.А.Иогансона. С.-Петербург. Киев. Харьков. 1903». Видавництво доповнило книгу передмовою кандидата історичних наук
А. І. Гуржія. На широке коло читачів, любителів історії, бібліофілів та збирачів книг.
«История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетманства» (Історія Малої Росії від оселення слов'ян у цій країні до знищення гетьманства)
Автор: Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович (1788-1850)
Видавництво: «Час», Київ, 1993
Мова: російська, дореформена російська
Сторінок: 603
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20