Альбом присвячений Великому Кобзарю Матеріали альбому відображають життєвий і творчий шлях великого українського поета, революціонера - демократа, мислителя, художника, розкривають його зв'язки з прогресивними діячами свого часу. В альбомі вміщено уривки з творів, листів, щоденника поета, висловлювання про нього видатних письменників, дослідників, громадських діячів. «Тарас Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях» Видавництво: «Радянська школа», Київ 1991 Мова: українська Сторінок: 326

"Шановний друже! Цю книгу не можна читати без глибокого хвилювання і роздумів ... Перед тобою автографи славнозвісної рукописної збірки Тараса Григоровича Швеченка "Три літа". Це одна з найбільших реліквій українського народу, найяскравіший документ полум'яної творчості великого поета революціонера. До збірки "Три літа "Шевченко переписав свої твори періоду трьох літ: 1843 - 1845 років. Власною рукою поета начертані тут такі його шедеври, як "Сон", "Кавказ", невмирущий "Заповіт" та інші (всього 23 поезії) . /Є. Шабліовський/ Під час арешту Шевченка 5 квітня 1847 року жандарми відібрали в нього всі папери і серед них цей рукописний збірник. Саме за вміщені тут революційні твори Микола І покарав митця засланням у солдатчину з суворою забороною писати і малювати. Оправа книги виконана в стилі 19 століття. Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років Автор: Тарас Шевченко Київ - 1966 Наукова думка

Збірка поем Великого Кобзаря Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель. «Поеми». Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів). Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина. Видавництво «Веселка» Київ 1984 Мова: українська Сторінок: 197