Новини
Hodiny /Stanislav Michal/ (Годинники. Чеське видання 1980 року)
Методи вимірювання часу. Технічна література.
Видання знайомить з історичними та сучасними методами вимірювання часу, різними видами механічних та електричних вимірювальних пристроїв часу з низькочастотними та високочастотними квантовими осциляторами, будовою та функціонуванням простих годинників і складних пристроїв. Для колекціонерів старовинних годинників є розділи про визначення походження та віку годинників, приклади характерних і маловідомих типів годинників, цікаві факти про технологію виготовлення деталей годинникових інструментів. Текст супроводжується багатьма малюнками та фотографіями.
«Hodiny»
Автор: Stanislav Michal
Видавництво: Прага 1980
Мова: чеська
Сторінок: 249
Розміри, см.:
Довжина 26,5, ширина 21
вага 1,090 кг
Яса. Том 1-2 /Ю. М. Мушкетик/ (Художні видання 2012 і 2013 років)
Класична українська література. У центрі двохтомного роману "Яса" відомого майстра української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.
Книга надзвичайно патріотична й актуальна у наш час. Для широкого кола читачів.
Назва: Яса. Том 1-2.
Автор: Юрій Михайлович Мушкетик (1929 — 2019) — український письменник, Герой України. Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Ю. Мушкетик у своїх творах створював глибокі образи, шукав нові форми та засоби вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об'єктом дослідження людину. Письменник прагнув відбити різні періоди життя суспільства, розглядав різноманітні життєві ситуації, показував різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігав за дійсністю, тому герої його творів були реальними, а проблеми, яких він торкався - залишаються актуальними і сьогодні.
Рік: 2012, 2013.
Сторінок: 410 + 427
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,650 кг
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.
Ungarische Volkskunst /Tamas Hofer, Edit Fel/ (Антикварне видання 1978 року)
Угорська народна творчість. Альбом народного мистецтва угорських фермерів - унікальне антикварне видання німецькою мовою. У книжці розглянуто важливість красивих предметів побуту для угорських хліборобів, а також розказано про процес виготовлення предметів народного мистецтва. Видання містить стислий опис періодів народної творчості угорців, зокрема можна дізнатися, як змінювалися селянські стилі з плином часу. Автори чудово розкрили особливості угорського народного мистецтва та надали велику кількість якісних різнотематичних зображень.
Книга гарантовано сподобається етнографам, а також усім поціновувачам арт-видань та любителям антикварної літератури мовою оригіналу.
Зміст
- Einleitung - 7
- Die gegenständliche Welt der Bauern - 12
- Bedeutung der schön geformten Gegenstände - 16
- Herstellung und Beschaffung von Volksunstgegenstäanden - 26
- Epochen der Volkskunst: Die alten Stilarten - 34
- Epochen der Volksunst: Neue Bauernstile - 38
- Über die Volksunst der letyten anderthalb Jahrhunderte - 49
- Die Eigentümlichkeiten der ungarischen Volkskunst - 62
- Literatur - 69
- Bilder - 71
Назва: Ungarische Volkskunst
Автор: Тамаш Хофер (1929-2016) - угорський етнограф, музеєзнавець і антрополог.
Едіт Фель (1910 - 1988) - угорський етнограф, кандидат історичних наук (етнографія).
Рік: 1978
Henschelverlag Kunst und Gesellschaft, Berlin
Сторінок: 637
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 24,5
товщина 4
Вага: 2,640 кг
Агролесомелиорация (Антикварне видання 1956 року)
Унікальне раритетне агрономічне видання. У книзі "Агролесомелиорация" містяться цікаві матеріали про степове полезахисне лісорозведення, ерозію ґрунту і бротьбу з нею, а також про закріплення та освоєння пісків. Попри радянську пропаганду у тексті, видання має багато цінної та рідкісної інформації.
Видання ілюстроване, у ньому є також багато мап та схем.
Книга стане в нагоді агрономам, працівникам лісового господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Агролесомелиорация.
Автор: редактор: Микола Іванович Сус (1880 - 1967) - учений, лісомеліоратор, заслужений діяч науки, академік.
Рік: 1956
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 311
довжина 23
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 1,020 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Північне Причорномор’я за античної доби (Археологія)
Raphael Grandes peintres n°31 (Шедеври мистецтва, великі художники – Рафаель, французьке видання 1966 року)
Шедеври світового мистецтва
Випуск серії “Grandes peintres» присвячений роботам художника Рафаеля Санті. Рафаель Санті (італ. Raffaello Santi, Raffaello Sanzio) — італійський живописець, графік і архітектор умбрійської, а згодом римської школи. Один з найяскравіших представників мистецтва епохи Високого Відродження, або римського класицизму початку XVI століття. За своє недовге життя він став одним з найславетніших і багатих художників Італії. У своїх творах Рафаель втілив уявлення про піднесені ідеали ренесансного гуманізму. Альбом містить. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres, n°31 – Raphael» (Шедеври мистецтва, великі художники №31– Рафаель)
Видавництво: HACHETTE, Франція, 1966
Мова: французька
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Богдан Хмельницький. (Крип’якевич І.П.)
Класична праця відомого історика І.П.Крипякевича (1886-1967), що присвячена гетьману Богдану Хмельницькому та піднятому ним повстанню.
На широкому документальному матеріалі малюється епічна картина однієї з найвизначніших подій та образ одного з найвизначніших людей в історії України.
Богдан Хмельницький
Рік видання: 1954
Друкарня видавництва АН УРСР, Київ
Автор: Крип'якевич І.П.
Кількість сторінок: 414
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Публікація документів 17 століття з архівного фонду Безобразова. Пам'ятки писемності та діловодства Московського царства.
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Автори: Тарабасова Н.І., Котков С.І.
Рік видання: 1965
Мова: російська
Кількість сторінок: 161
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375