Новини
Львівська кераміка. Голубець О.М. (Наукове видання 1991 року)
Декоративна кераміка з 40-х по 80-ті роки XX ст.
У монографії висвітлюється розвиток львівської професіональної школи декоративної кераміки у період з 40-х по 80-ті роки XX ст. Розглядаються основні тенденції і перспективи розвитку цього традиційного виду декоративно-прикладного мистецтва, доробок сучасних художників-керамістів. Для мистецтвознавців, художників, архітекторів.
«Львівська кераміка»
Автор: Орест Михайлович Голубець
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 116
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э. Лейпунская Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Дослідження однієї з наймасовіших категорій археологічного матеріалу в античних центрах — керамічної тари, яка є важливим джерелом для вивчення економіки та історії цих міст. Проаналізовано та узагальнено матеріал, отриманий в результаті багаторічних розкопок в Ольвії — одному з античних міст Північного Причорномор’я. Запропонована система опису та класифікації матеріалу дозволяє судити про основні напрями зовнішніх зв’язків Ольвії, їх об’єму та хронологічних змінах.
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э.
Авторка: Лейпунська Ніна Олександрівна (1930-2008)
Київ 1981 Наукова Думка
Сторінок: 118
Мова: російська
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Слов’янське мовознавство (1988)
У збірці вміщено тексти доповідей українських мовознавців на Х Міжнародному з'їзді славістів. Їх проблематику складають питання, пов'язані з розробкою різних аспектів загальнослов'янської лінгвістики, порівняльно-історичного та зіставно-типологічного вивчення слов'янських мов, їх історичних і сучасних контактів.
Зміст
Желєзняк - Гідронімія України й проблема слов'янського етногенезу
Скляренко - Походження слов'янського і литовського циркумфлекса
Лукінова - Структура і семантика числівникових утворень у праслов'янській мові
Ткаченко - Слов'янські запозичення в неслов'янських мовах як джерело найдавніших слов'янських реконструкцій
Мельничук, Коломієць, Линник - Поєднання зіставно-типологчного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов'янських мов
Русанівський - Системна зумовленість розвитку лексики
Гриценко, Стоянов - Українсько-інослов'янські лексикосемантичні міжзональні паралелі
Андерш - Валентно-інтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов'янських мовах
Панько, Трофимович - Типовлогія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах
Акуленко - Основні етапи інтернаціоналізації словникового складу слов'янських мов
Їжакевич, Кононенко - Процеси лексико-семантичної і синтаксичної номінації у сучасних східнослов'янських мовах
Німчук - Лексика Київських глаголичних листків на фоні словникового складу найдавніших слов'янських пам'яток
Півторак - Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н.е.
Слов'янське мовознавство, доповіді
Київ, Наукова думка - 1988
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Древнерусская мелкая пластика XI – XVI веков /Т. В. Николаева/ (Наукове видання 1968 року)
Мистецтво давньої Русі. Альбом-каталог "Древнерусская мелкая пластика XI - XVI веков" - ілюстроване видання, в якому представлені давньоруські християнські культові предмети. У давній Русі дрібна пластика була найпоширенішим видом образотворчого мистецтва, оскільки речі, виконані в техніці мініатюрного різьблення по дереву, кістці та каменю, а також при допомозі срібного та мідного лиття, належали церквам, монастирям але, передусім, приватним особам. Найпопулярніші вироби з дрібної пластики - нагрудні ікони, амулети-змійовики, панагії, ковчеги-мощовики, напрестольні хрести. До альбому увійшли лише найбільш характерні художні твори, на прикладі яких можна простежити розвиток цього мистецтва у період з XI до XVI століття.
Видання сподобається усім колекціонерам та мистецтвознавцям.
Назва: Древнерусская мелкая пластика XI - XVI веков
Автор: Т. В. Николаева
Рік: 1968 "Советский художник"
Сторінок: _
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21
товщина 1,5
Вага: 0,860 кг
Полтавщина /Є. А. Дерлеменко/ (Мистецьке видання 1983 року)
Унікальний фотоальбом із видами Полтавщини. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Полтавщині - краю знаменитої Полтавської битви 1709 року, Сорочинського ярмарку, придніпровських пейзажів, героїчного історичного та культурного минулого. У альбомі містяться якісні фотографії полтавського краю, зокрема, чудових видів полтавських пейзажів, історичної архітектури міст і сіл, Сорочинського ярмарку та художніх промислів. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається пізнавати нашу рідну Україну.
У альбомі присутній екслібрис з назвою "Придбано на Сорочинському ярмарку. Полтавський облкниготорг".
Назва: Полтавщина.
Автор: Євген Анатолійович Дерлеменко - фотохудожник (пам'ятки архітектури та паркового мистецтва; краєвиди Грузії, роботи за мотивами творів Д. Гурамішвілі), засновник жанру фотопоеми.
Рік: 1983
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, німецька, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,600 кг
Севастополь / Александр Малышкин / (Видання 1987 року)
Повість письменника Олександра Малишкіна, на основі якої в Одеській кіностудії був знятий однойменний фільм - "Севастополь".
Сюжет твору розгортається 1917 року в Севастополі на Чорноморському флоті. Події зображують революційні настрої тих часів, зміну поглядів молодого юнкера Шелехова на радянську ідеологію. Видання оформлене репродукціями художника Володимира Конєва.
Назва: Севастополь
Автор: О. Малишкін
Рік: 1987 рік
Місто: Сімферополь
Видавництво: Таврія
Сторінок: 332
Мова: російська
Прикладное искусство Византии IX-XII вв. Очерки. Банк А.В. (Наукове видання 1978 року)
У книзі розповідається про візантійську художню творчість IX-XII століть, основні тенденції її розвитку. Наведено цікаві відомості про вироби зі срібла, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, слонової кістки тощо. У книзі 130 ілюстрацій.
У цій книзі зроблено спробу підбити деякі підсумки проведеної роботи, побудованої на основі вивчення перш за все матеріалів, що зберігаються в музеях СРСР, та широкого залучення пам'яток із зарубіжних колекцій. Зосередивши всю увагу тому періоді, який представляє квінтесенцію візантійської художньої творчості,— на IX—XII ст., автор вважав за необхідне вставити в дослідження розділ про основні тенденції у розвитку візантійського прикладного мистецтва IV—VII ст. Без такого розділу важко визначити специфіку наступного часу, те загальне та особливе, що відрізняє епоху класичного візантійського прикладного мистецтва. Як згадувалося на початку вступу, відсутність конкретного матеріалу перешкоджає можливості характеризувати малі форми мистецтва іконоборчого часу.
Центральне місце у книзі займають розділи, присвячені художнім виробам із металу та каменю. Багато з цих творів були опубліковані раніше (з суперечливими датуваннями), але, за винятком пам'яток гліптики, вони, по суті, не були об'єктом дослідження, причому найменш вивчені стеатити. Поряд з унікальними творами в книзі розглядаються й такі, які займають проміжне місце між «високим» і «масовим» мистецтвом.
Прикладное искусство Византии IX-XII вв.
Серия Культура народов Востока. Материалы и исследования.
Авторка: Банк Аліса Володимирівна (1906-1984), ця книга є її докторською дисертацією.
Рік: 1978
Мова: російська
Кіноповісті. Оповідання. Олександр ДОВЖЕНКО (Видання класичної літератури 1986 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка творів класика української літератури та кінематографу Олександра Довженка.
Зміст
КІНОПОВІСТІ
- Арсенал
- Земля
- Щорс
- Україна в огні
- Повість полум'яних літ
- Мічурін
- Зачарована Десна
- Поема про море
- ОПОВІДАННЯ
Кіноповісті. Оповідання.
Автор: Олександр Петрович Довженко (1894-1956)
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 708
Київська Русь XI ст у міжнародних відносинах /Шекера І.М./ (Наукове видання 1967 року)
Навчальний посібник з зовнішньої політики України.
Київська Русь - одна з найбільш розвинених країн середньовічної Європи - підтримувала тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, Скандинавії, Візантією, Кавказом та Середньою Азією, чим справляла значний вплив на розвиток міжнародних відносин. У книзі на численному матеріалі висвітлюється вплив зовнішньої політики Київської Русі на хід історичних подій в країнах Західної Європи і Близького Сходу в ХІ ст.
«Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах»
Автор: Шекера І.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1967
Мова: українська
Сторінок: 196
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121