Новини
Сельскохозяйственные экосистемы /Карпачовский/ (Наукове видання 1987 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі дано аналіз актуальних проблем взаємообумовленості сільського господарства (аграрної технології) та екології. Розглянуто різні аспекти агроекосистем (АЕС), надано їх економічний аналіз, наведено особливості функціонування АЕС, проблеми енергопотоків та кругообігу поживних речовин, ерозії ґрунтів. Для науковців – аграрників, екологів. Переклад з англійської А.С.Каменського, Ю.А.Смирнова, Е.Є.Хавкіна.
«Сельскохозяйственные экосистемы» (Сільськогосподарські екосистеми).
Редактор: Карпачовський Л.О.
Видавництво: «Агропромиздат», 1987
Мова: російська
Сторінок: 221
П. Левченко /М. М. Безхутрий/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. У альбомі "П. Левченко" міститься понад 100 творів відомого українського художника другої половини XIX- початку XX сторіччя. Творчість Петра Олексійовича – значне явище в українському реалістичному живописі. Талант Левченка носить яскраво виражений ліричний характер, його пейзажі сповнені поетичного почуття, в якому немає ні перебільшень, ні сентиментальності, ні солодкуватості. Звичайно невеликі за розміром твори художника просякнуті м`якою, наспівною мелодійністю, характерною для українських народних пісень. Чарівність творчості Левченка в його безмежній любові до української природи. Його картини щирі, прості і змістовні. Перше і єдине видання українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: П. Левченко.
Автор: Микола Микитович Безхутрий (1919 — 1995) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України.
Петро Олексі́йович Левченко (1856 — 1917) — український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій.
Рік: 1984
Київ, Мистецтво
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська.
Сторінок: 142
довжина 27
ширина 25
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Олена Апанович “Розповіді про запорізьких козаків” (Видання 1991 року)
Збірка маловідомих матеріалів з історії запорізького лицарства. Висвітлено тривалий час замовчуванні трагічні та героїчні сторінки козацької січової епопеї, сказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності. Козацькі пісні та думи.
"Розповіді про запорізьких козаків"
Автор: відомий історик Олена Михайлівна Апанович
Літературно-художнє видання
Видавництво художньої літератури "Дніпро" 1991 рік
Мова українська
Сторінок 336
Київська Русь: культура, традиції (Наукове видання 1982 року)
У збірнику статей досліджується матеріальна і духовна культура Київської Русі та давньоруських князівств періоду феодальної роздробленості. Висвітлюються результати археологічних досліджень слов’яноруських пам’яток Наддністрянщини, аналізуються писемні джерела про культурну спадщину стародавнього Києва та Київської Русі. Ряд статей присвячено розвитку філософської думки Київської Русі, ролі давньоруських традицій у розвитку культури східнослов’янських народів, зміцненні їх єднання. Для істориків, археологів, філологів.
Київська Русь: культура, традиції : збірник наукових праць
Редактори: АУЛІХ ВІТОЛЬД ВІТОЛЬДОВИЧ, ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ, КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 152
Средневековые надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Средневековые надписи Софии Киевской. (Букіністика)
По материалам граффити XI - XVII вв.
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1976
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 456
Фундаментальне видання продовжує каталог 1966 року "Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV веков".
Публікуються відкриті після 1966 року графіті давньоруського та середньовічного часу.
Древнерусские надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Древнерусская иконопись /М. В. Алпатов/ (Антикварне видання 1974 року)
Унікальний альбом давньруського іконопису. Давньоруський іконопис займає почесне місце в світовій історії мистецтва. В один альбом, звичайно, неможливо було помістити все художнє багатство давньоруських ікон. Однак, укладач видання, знаменитий учений та історик мистецтва М. В. Алпатов, зміг підібрати для альбому найбільш відомі та цікаві ікони. "Древнерусская иконопись" не є простим набором шедеврів ікон давньоруських часів. Це видання - своєрідне дослідження, ключ до розуміння творчості багатьох безіменних майстрів Давньої Русі, та особливо таких геніїв, як Андрій Рубльов і Діонісій.
У першій частині альбому автор порівнює давньоруський іконопис із візантійським, і це допомагає зрозуміти унікальність давньоруської школи. У спеціальному розділі альбому зібрано ікони, включені до іконостасу. У інших розділах розміщено роботи різних шкіл та епох. Обираючи ікони для видання, автор прагнув, щоб читач відчував себе як у музеї та міг розглянути як загальний план ікон, так і найбільш цікаві деталі. У вступній статті М. В. Алпатов у стиснутому вигляді описав загальні проблеми розуміння та тлумачення давньоруського живопису.
Альбом розраховано на широке коло людей, зацікавлених у мистецтві, а також може стати в нагоді мистецтвознавцям та художникам, які знають пам'ятки данвньоруського іконопису.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Древнерусская иконопись.
Автор: Михайло Володимирович Алпатов (1902 — 1986) — історик мистецтва, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Наукові праці Алпатова присвячені важливим проблемам давньоруського та світового мистецтва, насичені великим фактичним історично-культурним матеріалом, відзначаються глибиною художнього аналізу й яскравим літературним стилем.
Рік: 1974
Москва, "Искусство"
Мова: англійська, російська
Сторінок: 329
довжина 34,5
ширина 27
товщина 4
Вага: 2,400 кг
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Русская историческая лексикология /Бархударов С.Г./ (Видання 1968 року)
Подані статті присвячені питанням розвитку російської та слов'янської лексики переважно до XVIII ст. Висвітлюється становлення низки важливих пластів словникового складу російської мови, її структурних розрядів, характеризуються деякі значні пам'ятки вітчизняної писемності, типи вживання слів. Розділ збірки займають етюди з історії окремих слів. Вперше публікуються роботи акад. С.П.Обнорського та акад. Б.М.Ляпунова з слов'янської історичної лексикології.
«Русская историческая лексикология». (Російська історична лексикологія).
Редактор: Бархударов С.Г.
Видавництво: «Наука» 1968
Мова: російська
Сторінок: 261
Розміри, см.:
Довжина 21,5
ширина 14
товщина 1
вага 0,288 кг
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Искусство древней Руси. Любимов. Л.Д. (Наукове видання 1974 року)
Найбільші досягнення художньої культури Русі.
Ця книга присвячена мистецтву Древньої Русі. Автор дає широку картину виникнення і розвитку давньоруського мистецтва в його сьогоднішньому розумінні, розповідає про найбільші досягнення руської художньої культури, зображених у творах, які гідно увійшли в безсмертний фонд світового мистецтва.
Зміст
- Византийская художественная система
- Фундамент древнерусской художественной культуры
- Киевская держава
- Владимиро-Суздальская твердыня
- О значении и судьбах древнерусской иконописи
- Господин Великий Новгород
- Москва
- Семнадцатый век.
«Искусство древней Руси»
Автор: Лев Дмитрович Любимов
Видавництво Москва «Просвещение» 1974
Мова російська
Сторінок 336
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Твори в 3 томах /Тарас Шевченко/ (Антикварне видання 1949 року)
Повна збірка творів Кобзаря
Повна збірка творів Кобзаря з численними автопортретами, з автографами, з автобіографією, з щоденником, з листами та з репродукціями робіт автора.
Зміст:
I том - Поезії. З критико-біографічним нарисом.
II том - Повісті: Наймичка; Варнак; Княгиня; Музыкант; Несчастный; Капитанша; Близнецы; Художник; Прогулка с удовольствием и не без морали.
III том - Драматичні твори. Журнал. Листування.