Новини
Hodiny /Stanislav Michal/ (Годинники. Чеське видання 1980 року)
Методи вимірювання часу. Технічна література.
Видання знайомить з історичними та сучасними методами вимірювання часу, різними видами механічних та електричних вимірювальних пристроїв часу з низькочастотними та високочастотними квантовими осциляторами, будовою та функціонуванням простих годинників і складних пристроїв. Для колекціонерів старовинних годинників є розділи про визначення походження та віку годинників, приклади характерних і маловідомих типів годинників, цікаві факти про технологію виготовлення деталей годинникових інструментів. Текст супроводжується багатьма малюнками та фотографіями.
«Hodiny»
Автор: Stanislav Michal
Видавництво: Прага 1980
Мова: чеська
Сторінок: 249
Розміри, см.:
Довжина 26,5, ширина 21
вага 1,090 кг
Твори. Юрій ФЕДЬКОВИЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Поетичні, прозові, драматичні твори та листи видатного українського літератора 19 ст. Юрія Федьковича.
"Осип-Юрій Федькович — се безперечно одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначується всіма добрими й слабими прикметами гуцульської вдачі." (відгук Івана Франка)
Твори
Автор: Юрій Адальбертович Федькович (1834-1888)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 576
Синагоги Екатеринослава. О. Лошак, В. Старостин
Синагоги Екатеринослава. Олександра Лошак, В. Старостин
В книзі розглянута історія релігійних об'єктів єврейської громади міста Катеринослава (Дніпро) від її виникнення в 18 столітті до ліквідації "старих синагог" в 1941 році.
Кожному з них посвячений окремий нарис з визначенням дат заснування та ліквідації, історії будівель та інституцій, виявленням пов'язаних з ними осіб.
Автори: В. Лошак, В. Старостин
Рік: 2019
Кількість сторінок: 320
Мова: російська
Шуани або Бретань 1799 року. Батько Горіо. /Оноре де Бальзак/ (Видання 1976 року)
Два романи О.Бальзака. Переклад з французької.
Французька література може пишатися великою плеядою талановитих письменників, які стали її совістю, її славою, твори яких належать до золотої скарбниці світової культури. Адже кожен з них - творець галереї неповторних образів, в яких відбилися соціально-політичні конфлікти, що ними позначені різні періоди історії Франції. Та навряд чи можна серед усіх французьких літераторів знайти постать величнішу, ніж пост Оноре де Бальзака.
«Шуани або Бретань 1799 року. Батько Горіо»
Автор: Оноре де Бальзак
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 532
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Шевченківський словник. Два томи (Видання 1976 року)
Енциклопедичний словник, підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР.
Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість і революційну діяльність Т. Г. Шевченка — поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам’яті. Науково-редакційну підготовку видання здійснили Головна редакція Української Радянської Енциклопедії та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Статті, вміщені в цьому виданні, тісно пов’язані між собою, взаємопідпорядковані системою посилань.
"Шевченківський словник". Два томи
Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук Української РСР
Видавництво Київ 1976
Мова українська
Сторінок: 1 том – 416, 2 том - 410
Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ /Н. А. Кобяк, И. В. Поздеева/ (Наукове видання 1986 року)
Класичне довідкове видання. У книзі введено у науковий обіг сорок нових пам'яток давньруської писемності XIV - XVII століть, більшість яких знайдено в археографічних експедиціях. Прочитавши це видання, ви матимете уявлення про багатство давньоруської літератури та культури, а також про високе мистецтво оформлення стародавньої книги. Книга містить шістдесят зображень.
Видання розраховане на істориків (зокрема, викладачів палеографії) та культурологів. Довідник також сподобається бібліотечним та музейним працівникам, книголюбам та всім, хто цікавиться давньоруською культурою.
У книзі є особистий підпис, вірогідно, колишнього власника.
Назва: Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ
Автор: Наталя Адольфівна Кобяк (нар. 1950) - філолог, археограф, спеціаліст з історії слов'янської писемної культури.
Ірина Василівна Поздєєва (нар. 1934) — історик, археограф, дослідник рукописів та стародруків. Доктор історичних наук, професор, член Археографічної комісії РАН.
Рік: 1986
Издательство МГУ
Сторінок: 134
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,220 кг
Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів / Л. Мацько, О. Сидоренко / (Наукове видання 1996 року)
Практичний і теоретичний курс української літературної мови від провідних українських філологів.
Видання демонструє такі основні мовознавчі розділи: фонетика, орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфологія,частини мови, синтаксис, стилістика. А також усний та письмовий екзамени.
Назва: Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів Автори: Л. Мацько, О. Сидоренко
Рік: 1996
Місто: Київ
Видавництво: Либідь
Сторінок: 428
Мова: українська
Нариси з історії костюмів /Стамеров К.К./ (Видання 1978 року)
Історія костюмів народів світу
До цього видання увійшли нариси історії костюмів низки країн із давніх часів та здебільшого до кінця ХVІІІ ст. Перша частина присвячена розгляду костюмів Стародавнього Єгипту, Ассирії, Стародавнього Ірану, Стародавньої Греції та Риму, так званих варварських племен і народностей, Візантії, західноєвропейських країн (V-XV ст.), Стародавньої Русі (Х-ХІІІ ст.), російських (ХІV-ХVІІ ст.), українських (XV-XVII ст.), арабських (VII-XVI ст.), індійських (VII-XVII ст.). китайських (VII-початку ХХ ст.) та японських (VII-XIX ст.). До другої частини включені нариси про костюми західноєвропейських країн, зокрема Італії, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії тощо з ХV до кінця XVIII ст.
«Нариси з історії костюмів». У двох частинах.
Автор: Стамеров К.К.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Древнейшие в мире художественные ковры и ткани. Руденко С.И. (Видання 1968 року)
Найдавніші у світі художні килими та тканини
Килими і тканини з часом легко руйнуються, тому, крім як у єгипетських гробницях, їх дуже рідко вдається виявити при археологічних розкопках. Але при розтині заледенілих курганів Гірського Алтаю було знайдено цілком виняткові за своєю схоронністю килими та тканини IV-V століть до н.е. У вступі докладно розказано про джерела знахідок - курганів Гірського Алтаю, про причини їх заледеніння, вік і належність північно-східним скіфам. Глава перша присвячена культурі та мистецтву гірськоалтайських скіфів; друга – килимам і тканинам заледенілих курганів, третій розділ – впливу передньоазіатського мистецтва на скіфське. Чорно-білі та кольорові ілюстрації дають повне уявлення про знахідки вчених.
«Древнейшие в мире художественные ковры и ткани из оледенелых курганов Горного Алтая»
Автор: Руденко Сергій Іванович
Рік: 1968 «Искусство»
Мова: російська.
Опис ілюстрацій: російська, англійська, французька, німецька
Сторінок: 131
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька