Новини
О сельском хозяйстве /Катон, Варрон, Колумелла, Плиний/ (Антикварне видання 1957 року)
3200 грн.
Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час.
Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства.
Назва: О сельском хозяйстве.
Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші.
Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому).
Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту.
Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах.
Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка.
Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Мова: латинська, російська
Сторінок: 350
довжина 23
ширина 16
товщина 2
Вага: 0,550 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Монголия и Кам /Козлов П.К./ (Видання 1947 року)
3600 грн.
Монголо-тибетська експедиція 1899 -1901 рр.
У видання увійшла робота російського дослідника П.Козлова про монголо-тибетську експедицію у верхів'я річок Хуанхе, Янцзи та Меконг, досконалої ним у 1899-1901 роках. Під час експедиції були зібрані важливі матеріали про орографію, геологію, клімат, рослинність і тваринний світ нагір'я Тибету і про маловідомі східно-тибетські племена.
«Монголия и Кам: труды экспедиціи Императорскаго Русскаго географическаго общества, совершенной в 1899-1901 гг»
Автор: Козлов П.К.
Видавництво: ОГИЗ Государственное издательство географической литературы, Москва, 1947
Мова: російська
Сторінок: 437
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
2800 грн.
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
1800 грн.
Історія України. Репринтне відтворення видання 1820 року.
«Твори надвірного радника Максима Берлінського (1764-1848) є фундаментальною роботою з історії Києва. У першій частині книги дається «історична список всього міста» - відомості про історію Києва з найдавніших часів до початку XIX століття. У другій частині представлено «історичне свідчення пам'яток і старожитностей м. Києва». Праця містить додатки: план міста з «поясненнями стародавніх місць та урочищ, показаних на плані», відомість 1817 про кількість «публічних місць і будівель». Докладно Берлінський описує Печерськ та його святині, порожні Лаври, Старий Київ із відділеннями, Поділ та його церкви, околиці Києва. Автор виступає як історик та археолог.»
Максим Берлинський «Короткий опис Києва».
Автор: Максим Берлинський
Видавництво: Київ, 1990
Мова: українська, дореформена російська
Сторінок: 216
Розміри, см.:
Довжина 19
ширина 14,5
товщина 1,3
вага 0,257 кг
Інший варіант книги:
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Повість минулих літ/(Видання 1989 року)
2200 грн.
Один із найдавніших літописів, створений на межі XI-XII століть. Він є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, але й видатним літературним пам'ятником.
Переказ українською для читачів шкільного віку - Віктора Близнеця. Під науковим керівництвом академіка Д. С. Ліхачова.
Видання прикрашають атмосферні ілюстрації відомого художника Георгія Якутовича.
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
1000 грн.
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Григорій Квітка-Основ’яненко. Твори в 8 томах (Подарункове видання української класики 1968-70 років)
12000 грн.
Унікальне подарункове видання творів класика української літератури Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843). Автор відомий український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Найвідоміші його твори, відомі ще зі школи: "Сватання на Гончарівці", "Конотопська відьма", "Шельменко-денщик".
Чудовий подарунок для всіх, хто цінує українську класичну літературу 19 століття.
Особливістю збірки - є незвичне художнє оформлення різнокольоровими суперобкладинками, які збереглись практично ідеально, хоча збірці понад півстоліття.
Твори в 8 томах
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко.
Київ - 1968-1970 рр.
Видавництво "Дніпро"
Мазепина книга (упорядник І.М. Ситий)
2200 грн.
У виданні вперше публікується текст унікальної пам’ятки української рукописної спадщини – Мазепиної книги 1726 р., яка містить у собі описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі.
Для істориків, археографів та всіх, хто цікавиться історією України.
Перше видання.
Букіністична рідкість.
Для колекціонерів.
Рік: 2005
Упорядник: І.М. Ситий
Обкладинка м'яка
Кількість сторінок: 524
Державний архітектурно-історичний заповідник “Софійськи музей” (Фотоальбом 1984 року)
2200 грн.
Фотоальбом, який присвячено видатним пам'яткам Києва - Софії Київській, Золотим Воротам, Кирилівській церкві та Андріївській церкві.
Розраховувався на туристів, тексти наведено трьома мовами: українською, російською, англійською.
Містить численні кольорові фотографії, в тому числі зняті з повітря, які в силу давності випуску книги вже самі по собі є ретровидами Києва майже півстолітньої давності.
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійськи музей"
Київ 1984 Мистецтво
Сторінок: 250
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
2200 грн.
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
1840 грн.
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Твори. Петро ПАНЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
1000 грн.
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Твори одного зі знакових українських літераторів 20-го століття, в біографії якого ніби віддзеркалюється вся епоха. Агент земського страхування. Офіцер імператорської армії часів Першої світової війни. Петлюрівський офіцер. Командир дивізіону в Червоній армії. Радянський письменник.
Йому належить фраза, що стала крилатою: «не читав, але засуджую!» щодо творчості Пастернака — «Я його не читав, але не маю пiдстав не вiрити редколегiї журналу „Новий мiр“, що роман поганий. I з художнього боку, i з iдейного»
Повісті. Оповідання. Гуморески. Казки.
Автор: Петро Йосипович Панч (1891-1978)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 574