Новини
Древнейшие в мире художественные ковры и ткани. Руденко С.И. (Видання 1968 року)
Найдавніші у світі художні килими та тканини
Килими і тканини з часом легко руйнуються, тому, крім як у єгипетських гробницях, їх дуже рідко вдається виявити при археологічних розкопках. Але при розтині заледенілих курганів Гірського Алтаю було знайдено цілком виняткові за своєю схоронністю килими та тканини IV-V століть до н.е. У вступі докладно розказано про джерела знахідок - курганів Гірського Алтаю, про причини їх заледеніння, вік і належність північно-східним скіфам. Глава перша присвячена культурі та мистецтву гірськоалтайських скіфів; друга – килимам і тканинам заледенілих курганів, третій розділ – впливу передньоазіатського мистецтва на скіфське. Чорно-білі та кольорові ілюстрації дають повне уявлення про знахідки вчених.
«Древнейшие в мире художественные ковры и ткани из оледенелых курганов Горного Алтая»
Автор: Руденко Сергій Іванович
Рік: 1968 «Искусство»
Мова: російська.
Опис ілюстрацій: російська, англійська, французька, німецька
Сторінок: 131
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вильямс В.Р. Собрание сочинений (Наукове видання 1948 року)
Біологічні фактори у утворенні ґрунту
Російський вчений Василь Робертович Вільямс все своє життя присвятив вирішенню проблеми високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Він автор близько 450 наукових праць. Обґрунтував провідну роль біологічних факторів у ґрунтоутворенні, створив вчення про малий біологічний кругообіг речовин як основу розвитку ґрунтів, висловив ідею про єдність розвитку неорганічної та органічної природи, розробив та обґрунтував травопольну систему землеробства.
Зміст:
Том 1. Роботи з ґрунтознавства (1888-1902)
Том 2. Поля зрошення (1897-1912)
Том 3. Землеробство (1892-1919)
Том 4. Луговодство (1901-1933)
Том 5. Грунтознавство
Том 6. Грунтознавство. Землеробство з основами ґрунтознавства (1927-1938)
Том 7. Травопольна система землеробства
Том 8. Грунтознавство та агрономія (окремі роботи)
Том 9. Навчально-методичні роботи
Том 10. Статті в енциклопедіях, наукові звіти, висновки, листи, експертизи
Том 11. Суспільно-політичні статті. Статті з питань біології та сільськогосподарського виробництва
Том 12. Довідник
«В.Р.Вильямс. Собрание сочинений». В 12 томах
Редакційна колегія: заслужений діяч науки, член-кореспондент Академії Наук СРСР В.П.Бушинський; академік Т. Д. Лисенко; член-кореспондент Академії наук БРСР М.Г.Чижевський Видавництво: СЕЛЬСХОЗГИС Москва 1948
Мова: російська
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Львов. Архитектурно-художественные памятники XIIІ-XX веков. Островский Г.С. (Букіністика)
Українські грамоти XV століття / Упорядник Віталій Русанівський / (Наукове видання 1965 року)
Збірка грамот XV століття, написаних староукраїнською мовою, з передмовою та коментарями академіка В. Русанівського.
Видання з серії "Пам'ятки української мови XV століття", опубліковане в 1965 році Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР у видавництві "Наукова думка". Збірка містить раніше неопубліковані грамоти та грамоти, видані без урахування потреб мовознавчих досліджень.
У передмові академік Русанівський надає загальний лінгвістичний огляд кожної групи документів та аналізує особливості їхнього написання.
Грамоти у збірці організовані за географічним принципом, представляючи різні регіони: центральну Україну, Західне Полісся, Галичину, українські землі Молдови та Закарпаття. Кожен документ супроводжується палеографічним коментарем.
Видання доповнене корисними додатками: покажчиками імен і географічних назв, а також словником.
Назва: Українські грамоти XV століття
Автор: Упорядник Віталій Русанівський
Рік і місце видання: 1965, Київ
Сторінок: 161
Мова: українська
Дніпропетровськ (Видання 1960 року)
Фотонарис 1960-х років.
Невеликий нарис про Дніпропетровськ з чорно-білими фотографіями 60 річної давності.
«Дніпропетровськ. Фотонарис»
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, Київ 1960
Мова: українська
Книги схожої тематики:
1. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
2. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
3. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
4. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій).
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Присяга Лубенського полку 1718 року
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації /Дмитро Бушуєв/ (Наукове видання 2023 року)
Дослідження історії протистояння України та Росії у контексті європейської цивілізації.
У книзі "Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації" Дмитро Бушуєв розглядає багатовікову історію взаємин України та Росії, зосереджуючись на ключових подіях від XIII до початку XXI ст. Автор аналізує витоки та розвиток російського імперіалізму, його антиєвропейську спрямованість та постійні спроби знищити українську ідентичність.
Д. Бушуєв досліджує причини цивілізаційного розходження між українцями та росіянами, формування російського ексепціоналізму та його конфронтацію з ідеєю незалежної України. Особлива увага приділяється ролі України як захисника європейських цінностей перед загрозою російської експансії.
Книга пропонує глибокий аналіз історичних передумов сучасної російсько-української війни, розкриваючи її як продовження багатовікового протистояння між європейською та антиєвропейською цивілізаційними моделями. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією України, Росії та їхнім місцем у європейській цивілізації.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації
Автор: Дмитро Бушуєв
Рік і місце видання: 2023, Київ
Сторінок: 246
Мова: українська
Археологія. 1948 рік. випуск II
Археологія. 1948 рік. випуск 2
Рік видання: 1948
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Другий номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології
Пієта в камені /В. В. Пилип’юк/ (Мистецьке видання 1995 року)
Унікальне мистецьке видання. "Пієта в камені" - чудовий альбом Василя Пилип'юка, у якому він талановито, на високому творчому регістрі мовою слова та фотографії оповів про європейську музейну перлину - Личаківський цвинтар у Львові. Личаківський меморіал - це не просто міське кладовище, а своєрідний мистецько-архітектурний заповідник площею понад 40 гектарів. Личаківський цвинтар - один із найстаріших цвинтарів України - заснований у XVI ст. Найдавніша надмогильна плита, що збереглась до наших днів, датується 1789 роком. На цвинтарі - близько трьох тисяч пам'ятників і гробівців вишуканої мистецької роботи. Серед них - витвори відомих скульпторів і архітекторів минулого: Г. Вітвера, П. Евтельє, Антона та Йогана Шімзерів, Ю. Марковського, П. Філіппі, Т. Баронча, К. Годебського, С. Левандівського, Г. Кузневича, С. Литвиненка та інших.
Видання містить багато унікальних фотографій з Личаківського цвинтару.
Альбом сподобається усім, хто цінує пам'ятки минулого, мистецтво й унікальні мистецькі видання.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Пієта в камені.
Автор: Василь Васильович Пилип'юк (1950 — 2017) - маестро української художньої фотографії, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Є автором цілої низки фотоальбомів, серед яких найвідоміші: "Львів", "Живиця", "В краю Черемоша й Прута", "До тебе полинуть", "У світ широкий", "Пієта в камені", "Львівщина".
Львів, "Світло й Тінь"
Мова: українська, англійська, польська
Сторінок: 175
довжина 30
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,940 кг
Toulouse-Lautrec and the Parise of the Cabarets (Тулуз-Лотрек і Париж кабаре (колекція сучасного мистецтва). Американське видання 1975 року)
Альбом робіт художників-імпресіоністів
В останній чверті дев’ятнадцятого століття група бунтівних молодих художників відмовилася від запилених моделей і предметів мистецтва, пов’язаних із грецькими та римськими міфами, щоб широко відчинити вікна й поглянути на природу. Кілька років тому вони почали виставляти мольберти поза дверима, вони віддавали перевагу невизначеності світла, яке було природним і живим, хоча й нерівномірним, а не ідеальному, штучному освітленню академічних шкіл. Цих митців зневажливо називали «la bande a Monet». Проте, як група, вони поєднували різноманітність з індивідуальністю. Усі вони мали талант — у більшості з них була навіть нотка генія. Справді, було б важко уявити групу Коли вони вперше виставляли свої роботи, їх презирливо називали «імпресіоністами».
«Toulouse-Lautrec and the Parise of the Cabarets»
Автор: Jacques Lassaigne (Жак Лассен)
Видавництво: Lamplight Pub Нью-Йорк 1975
Мова: англійська
Сторінок: 91
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342