Новини
Пособие по основам научной фотографии в судебной медицине /Х. М. Тахо-Годи/ (Наукове видання 1965 року)
Автор, Хаджи-Мурат Алібекович Тахо-Годі - Заслужений юрист РСФСР, професор, заступник директора з наукової роботи НДІ судових експертиз. Нащадок відомої родини вчених: батько Алібек Тахо-Годі - репресований як ворог народу професор правознавства, народний комісар освіти, юстиції на праці Дагестанської АРСР, сестра Аза Тахо-Годі - видатний професор-мовознавець, спеціаліст з античної міфології, дружина філософа Лосєва.
Захистив кандидатську дисертацію на тему "Стереофотографія в криміналістиці".
Його монографія "Пособие по основам научной фотографии в судебной медицин" вважається фундаментальною і активно використовується досі.
Чорно-білі фотоілюстрації-приклади судово-медичної фотографії та обладнання.
Перше видання, що вийлшо невеликим накладом в 6 000 екземплярів більше 70 років назад, зараз має колекційну та бібліографічну цінність.
Північне Причорномор’я за античної доби (Археологія)
Твори в п’ятьох томах /Євген Гребінка/(Видання 1957 року)
Серед попередників Шевченка, в творах якого утвердився критичний реалізм як певний художній метод, помітне місце в історії нашої літератури належить Є. П. Гребінці — художнику слова, що протягом майже двадцяти років брав участь в українському й російському літературному процесі.
Національна самобутність і оригінальність, високий художній рівень творів Гребінки забезпечили їм великий і цілком заслужений успіх.
Том 1. Байки. Поезії. Рассказы пирятинца. Оповідання (1834-1838).
Том 2. Оповідання, повісті (1839-1841).
Том 3. Оповідання, повісті (1842-1844).
Том 4. Оповідання, повісті (1844-1847).
Том 5. Повісті, оповідання (1847-1848). Нариси (1844-1846). Статті (1837-1845).
Киевский университет (Антикварне видання 1984 року)
Унікальний фотоальбом про один із найкращих університетів країни. Ювілейне видання, присвячене 150-літтю Київського унівеситету ім. Т. Шевченка, - одного із найстаріших вишів країни, найбільшого центру просвітництва, науки та культури. У виданні на основі фактичних та архівних матеріалів розповідається про наукову та суспільно-політичну діяльність університету, про його міжнародні та культурні зв'язки.
Попри наявність радянської політичної пропаганди, фотоальбом має унікальні чорно-білі та кольорові фотографії збільшеного формату, а також доповнене цікавими архівними матеріалами.
Видання подарункове, сподобається усім любителям антикваріату.
Назва: Киевский университет.
Рік: 1984
Киев
Издательство при Киевском государственном университете издательского объединения "Вища школа"
Сторінок: -
довжина 29,5
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 1,000 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Історія запорозьких козаків в 3 т. /Д.І.Яворницький/ (Наукове видання 1990 року)
Неперевершена праця про історію запорозьких козаків.
Книга є найповнішим історичним дослідженням запорозького козацтва, яке охоплює період від 1471 до 1734 рр., надрукована в 1892-1897 рр., є однією з найцінніших пам'яток вітчизняної дореволюційної історіографії, важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва. В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорозького козацтва, описані територія та кордони, природні умови Запорозької Січі. У другому томі висвітлюється історія запорозького козацтва від його виникнення в кінці ХV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських -а турецьких феодалів. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців в народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. Третій том містить хронологічний виклад історії запорізького козацтва від 1686 до 1734 р. Охоплює кримські й азовські походи, історію Петрика, діяльність гетьмана Мазепи і його політику щодо запорожців, Північну війну. Висвітлює політику російського царизму щодо України, перехід козаків на чолі з Мазепою і Гордієнком на бік шведів і їхнє життя під владою Криму аж до повернення в Україну. Крім того, дана праця не написана в 1992 році, а просто перевидана на сучасній українській мові.
«Історія запорозьких козаків». У 3-х томах
Автор: Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940), видатний український історик, етнограф і фольклорист, археолог, письменник, лексикограф, академік АН УРСР
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1990
Мова: українська та російська
Русские набивные ткани XVI-XVII вв. / Якунина Л.И./ (Видання 1954 року)
Пам’ятки культури. Набивна тканина.
Прижиттєва книга відомого мистецтвознавця та етнографа Лідії Іванівни Якуніної. Книга присвячена набивній тканині - тканині, поверхня якої прикрашена друкованим малюнком.
«Русские набивные ткани XVI-XVII вв.»
Автор: Якуніна Лідія Іванівна (1889-1967)
Видавництво: Изд. Гос. Исторического музея, 1954
Мова: російська
Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 2 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 268 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 1: https://rvv-kniga.com/product/arheologichni-pamyatky-ursr-tom-1-1949/
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 2 томі друкуються наслідки польових досліджень інституту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Киево-Могилянская академия /Хижняк З.И./ (Видання 1988 року)
Історія найвідомішого українського вишу.
У книзі висвітлюється історія становлення та розвитку Києво-Могилянської академії першого та довгого часу єдиного вищого навчального закладу на Україні та у всій Східній Європі. Розкриваються роль та місце Академії у розвитку освіти, науки, культури та суспільної думки українського народу. Досліджується її внесок у становлення української літературної мови, поетичної школи, філософських знань, історичної науки. Автор переконливо показує, що у XVII – першій половині XVIII ст. Києво-Могилянська академія грала роль між слов'янського просвітницького центру, надавала значний вплив на розвиток освіти в Молдавії, Валахії, Сербії, Чорногорії, підтримувала культурні зв'язки з іншими європейськими країнами. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією.
«Киево-Могилянская академия»(Києво-Могилянська академія)
Автор: Хижняк З.І.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1988
Мова: російська
Сторінок: 262
Дерсу Узала. Романы. /В. К. Арсеньев/ (Антикварне видання 1987 року)
Пригодницька класика російської літератури радянського періоду. Дане видання містить два романи відомого дослідника Далекого Сходу Володимира Арсеньєва - "По Уссурійському краю" та "Дерсу Узала", які розповідають про експедиції автора Уссурійською тайгою разом з його другом і провідником, гольдом (нанайцем) Дерсу Узала. Завдяки феєричному сюжету, який розвивається на фоні неймовірних пейзажів природи й життя малих народів Далекого Сходу, та доступній літературній мові, романи посідають почесне місце серед кращих творів в жанрі географічної та пригодницької літератури.
Твори написані російською мовою.
Видання стане чудовим подарунком для любителів пригод, географів та всіх, хто колекціонує антикварні книги.
Назва: Дерсу Узала. Романы.
Автор: Володимир Клавдійович Арсеньєв (1872-1930) - знаменитий російський мандрівник, географ, етнограф, письменник, дослідник Далекого Сходу, член Імператорського Російського географічного товариства. Все своє життя присвятив дослідженню Сибіру. Автор описав рельєф Примор'я та вперше детально обстежив гірську систему Сіхоте-Аліня, знайшов невідомі витоки найбільших річок краю і отримав перші відомості про їх глибини, режими течії, вивчав флору та фауну Примор'я, його корінних мешканців. Результат його експедицій - багаті за змістом праці, написані блискучою літературною мовою, а також художні книги «По Уссурійському краю» та «Дерсу Узалу». За мотивами останньої знятий японським режисером Акірою Куросава фільм "Дерсу Узала" отримав премію "Оскар".
Рік: 1987
Фрунзе "Кыргызстан"
К истории Полтавской епархии. Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка. По архивным данным. Павловский И.Ф. (репринт)
Історія Полтавської єпархії від часу створення в 1803 році до 1910-х років. Написана на основі документів архіву Полтавської духовної консисторії, які, переважно, до нашого часу не збереглись, не переживши Другу світову війну.
К истории Полтавской епархии. Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка. По архивным данным.
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2012 (репринт з видання 1916 р.)
Мова: російська