Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. Автор: Козак Олександра Денисівна Рік видання: 2010 Мова: українська Кількість сторінок: 396 з ілюстраціями Справжня сучасна наукова книга про жителів Києва 10-13 століть. Робота присвячена підрозділу антропології - палеопатології. Джерелознавчу базу складають кісткові рештки з поховань, знайдених на території давньоруського Києва. У монографії розглядаються такі хвороби як отити, менінгіти, захворювання респіраторного тракту, а також цинга, анемія, туберкульоз, проказа, наводиться система їх діагностики на кістках та аналізується їх поширення у давньоруському місті. Окремі розділи присвячено аналізу та інтерпретації травм, професійних змін опорно-рухової системи чоловіків і жінок Києва. Демографічні показники розглядаються на тлі поширення захворювань у представників різних вікових груп населення Києва, в порівнянні з іншими містами Давньої Русі та Європи. На базі демографічних показників, виявлених травм, захворювань суглобів, патологій зубів, маркерів фізіологічного стресу, а також інфекційних захворювань виділено антропо-патологічні комплекси, які відповідають соціально відмінним групам населення. Подібні книги: 1. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991) 2. Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі 3. Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року) 4. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (ІХ–Х ст.) Артем Папакін 5. Мілітарія Київської Русі (Бережинський В. Г.) 6. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)

КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198. Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови. Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. Автор: В.Ю. Франчук Київ 1986 Наукова думка Сторінок: 181 Мова російська Зміст Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в. Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте