"Про Львів не можна говорити без любові. Для львів’янина – це його дім, його життя, його праця. Львів наче відкрита книга, з давніх і новітніх сторінок якої львів’яни черпають не тільки мудрість, але й снагу та натхнення. Тому їм притаманна потреба час від часу відчути під ногами відполіровану століттями бруківку середмістя, прислухалися до мелодійного передзвону ратушевого годинника, доторкнутися до патини віків на древніх стінах. Не може не полюбити Львів і той, хто хоча б раз побував тут. Львів неповторний – ранковий чи вечірній, у ньому є щось неймовірно казкове." Унікальний фотоальбом, що представляє Львів яким він виглядав наприкінці 1980-х років. Львів. Фотоальбом Автор: Пилип'юк Василь Рік: 1990 Розміри, см.: Довжина 32,5, ширина 23, товщина 2 сторінок: 240 вага 1,590 кг Анотації мовами: українська, російська, польська.

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271

Іван Ярославович Хома - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету "Львівська політехніка". Автор статей про громадські, політичні, військові події та діяльність Є. Коновальця у роки української національної революції, науково-популярної книги (Київ, 2011) та монографії (Львів, 2016) про військове формування Січових стрільців у 1917-1919 рр. Найвище досягнення полковника Коновальця - створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української військової організації (УВО) як ядра ідейно-політичної системи не скореного народу. Йому було відпущено тільки два десятиліття служіння Україні, і протягом цього часу він створив політично свідомий та активний тип українця-громадянина, ставши справжнім його уособленням. Дізнайтесь, як він служив Україні в боротьбі за свободу і державність нації, яка десятиліттями кривавої боротьби виборює право бути. Назва: Євген Коновалець Автор: Іван Хома Видавець: Харків, 2016, Клуб сімейного дозвілля Мова: Українська Сторінок: 253 довжина 17 ширина 12 товщина 1,5 Вага: 0,180 кг