Новини
Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. В.І. Бідзіля (Наукове видання 1971 року)
Книга присвячена латенським пам'яткам, що були поширені в північно-східній частині Карпатського басейну
В книзі висвітлюється історія племен північно-східної частини Карпатської улоговини -- основного населення Закарпаття в останній чверті І тисячоліття до нашої ери.
Праця написана на основі вивчення археологічного матеріалу, спеціальної літератури, свідчень античних істориків і географів. Монографія багато ілюстрована.
Книга розрахована на археологів, істориків, музейних працівників, краєзнавців.
«Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери»
Автор: Василь Іванович Бідзіля
Видавництво Київ 1971
Мова українська
Сторінок 182
Державна заслужена капела бандуристів Української РСР /Ященко Л.І./ (Видання 1970 року)
Творчий шлях та мистецькі досягнення колективу
До славної плеяди популяризаторів, народної пісні належить і Державна заслужена капела бандуристів УРСР, яка продовжує і розвиває традиції українського кобзарського мистецтва. Ось про цей своєрідний колектив, його багаторічний творчий шлях та мистецькі досягнення і розповідає ця книга.
«Державна заслужена капела бандуристів Української РСР»
Автор: Ященко Леопольд Іванович
Видавництво: «Музична Україна», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 83
Григорій Сковорода. Вибрані твори в украінських перекладах (Видання 2003 року)
Світ Григорія Сковороди. Поезії, філософська проза.
У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Він був великим письменником XVIII століття, чиї «божественні пісні», байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують золоту добу українського бароко, а може, і барокову літературу всієї Європи. Окрім того, Сковорода -- напрочуд глибокий філософ та богослов. Недаром його зведено розглядати або як мисленика, що вторував «питомо східнослов'янську стежину осягнення реальності», або як фундатора «філософії серця», або навіть як «найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа світу».
«Вибрані твори в українських перекладах»
Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту.
Видавництво «Ранок»
Сторінок 144
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству. Академик Б.Н. Рожественский (Книга 1958 року. Сільське господарство)
В видання включено неопубліковані (на 1958 рік) роботи автора.
І. Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
а) Правильная постановка задач и составление программ исследовательской работы
б) Правильные пути и способы разрешения поставленных задач
в) Надлежащая передача результатов опытно-исследовательской работы в хозяйство
г) Правильная организация опытно-исследовательского дела в сельском хозяйстве
ІІ.
- О некоторых результатах работы по изучению травопольной системы акад. В.Р. Вильямса в условиях черноземов Украины
- Комплексное (совместное) действие агроприемов для получения высоких урожаев
- Об изучении опыта передовиков сельского хозяйства - участников ВСХВ - по агротехнике статистическим путем
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
Автор: Рожественський Борис Миколайович (1874-1943), український учений у галузі агрономії, член Всесоюзної академії сільськогосподарських наук.
Рік: 1958 - Київ
Сторінок: 220
Мова: російська
Олена Апанович “Розповіді про запорізьких козаків” (Видання 1991 року)
Збірка маловідомих матеріалів з історії запорізького лицарства. Висвітлено тривалий час замовчуванні трагічні та героїчні сторінки козацької січової епопеї, сказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності. Козацькі пісні та думи.
"Розповіді про запорізьких козаків"
Автор: відомий історик Олена Михайлівна Апанович
Літературно-художнє видання
Видавництво художньої літератури "Дніпро" 1991 рік
Мова українська
Сторінок 336
Красное и черное / Стендаль / (Видання 1990 року)
"Червоне і чорне" - це один з найвідоміших творів Стендаля (справжнє ім'я - Анрі-Марі Бейль), який вважається шедевром французької літератури. Роман, вперше опублікований у 1830 р., розповідає історію Жульєна Сореля, молодого чоловіка з провінції, який намагається піднятися по соціальній драбині у післянаполеонівській Франції.
Назва роману символічна: "червоне" символізує армію та революцію, а "чорне" - церкву, які були двома основними шляхами для соціального просування в той час. Стендаль майстерно зображує соціальні та політичні реалії Франції періоду Реставрації, створюючи гострий соціально-психологічний портрет суспільства.
Роман вирізняється глибоким психологічним аналізом головного героя, детальним описом соціальних відносин та критичним поглядом на суспільство того часу. "Червоне і чорне" залишається актуальним і сьогодні, піднімаючи вічні теми амбіцій, кохання, класової нерівності та моральних дилем.
Бібліографічна інформація
Назва: Красное и черное
Автор: Стендаль (Анрі-Марі Бейль)
Рік і місце видання: 1990, Київ
Сторінок: 390
Мова: російська
/
довжина 22
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,510 кг
Шайтан-коба-мустьєрська стоянка Криму /Колосов Ю.Г./(Наукове видання 1972 року)
Книга з історії України. Крим.
Видання присвячене відомій не тільки в Україні, але й далеко за її межами ранньопалеолітичній стоянці Криму в гроті Шайтан-Коба. Висвітлюються палеогеографічні умови розташування стоянки, геологічні умови залягання культурних решток, дається опис численного крем'яного інвентаря, фауни, реконструюються життя і побут давніх мешканців. Розглядається питання про зв'язки Криму з Добруджею, Передньою Азією, на основі чого можна припустити найбільш імовірний шлях заселення Криму в мустьєрську епоху леваллуамустьєрськими групами.
«Шайтан-коба-мустьєрська стоянка Криму»
Автор: Колосов Ю.Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 157
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Кривий Ріг /Г. С. Осадчук/ (Антикварне видання 1976 року)
Колекційне мистецьке видання про Кривий Ріг. Раритетний альбом із фотографіями Кривого Рогу було видано у Києві 1976 року. Попри наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Кривого Рогу. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Кривий Ріг.
Рік: 1976
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,650 кг
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э. Лейпунская Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Дослідження однієї з наймасовіших категорій археологічного матеріалу в античних центрах — керамічної тари, яка є важливим джерелом для вивчення економіки та історії цих міст. Проаналізовано та узагальнено матеріал, отриманий в результаті багаторічних розкопок в Ольвії — одному з античних міст Північного Причорномор’я. Запропонована система опису та класифікації матеріалу дозволяє судити про основні напрями зовнішніх зв’язків Ольвії, їх об’єму та хронологічних змінах.
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э.
Авторка: Лейпунська Ніна Олександрівна (1930-2008)
Київ 1981 Наукова Думка
Сторінок: 118
Мова: російська
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.