Історія розвитку тваринництва і мисливства на території України Ця монографія є результатом майже тридцятирічних досліджень автором остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень доби бронзи, розташованих у лісостепу між Дніпром та Доном. У ній наводяться видовий склад ссавців та порідний склад свійських тварин, кістки яких було знайдено на цих поселеннях, також проведено порівняння між цими поселеннями за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками, встановлено відмінності у тваринництві племен ямної, катакомбної, зрубної та інших культур доби бронзи, показано, що стосовно тваринництва між цими племенами не існувало ніякого зв'язку, для зрубних племен виявлено кілька районів розведення різних порід худоби і проведено порівняння тваринництва між ранньо- та пізньозрубними пам'ятками. Для археологів, істориків, зоологів. «Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья» Автор: Журавльов Олег Петрович (1949–2021) — палеозоолог, археозоолог. Народився у м.Дніпропетровськ. Навчався на біологічному факультеті Київського університету, працював у Інституті зоології, а з 1977 р. — в Інституті археології АН України. Пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника відділу біоархеології. Видання 2001 року Мова: російська Сторінок: 199

Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру. У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток. Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М. Видавець: Київ, 1984, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 118 довжина 21 ширина 17 товщина 1 Вага: 0,160 кг

Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця. У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва. «Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований. Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна Видавництво Наукова думка 1982 Мова російська Сторінок 176