Класика української літератури. До видання увійшли найвідоміші твори Володимира Винниченка, а також навчально-методичні матеріали: літературознавчі коментарі до біографії та творчості письменника, орієнтовні теми творів, рефератів та усних доповідей. У пропонованій добірці творів — зразки малої прози В. Винниченка, які були написані в імпресіоністичному та реалістичному напрямках. Письменник майстерно описує трагічні людські долі, змальовує психологію дітей і дорослих, розкриває соціальної та національні проблеми, вдало поєднуючи реалістичне зображення дійсності та філософський підтекст. Творчий доробок В. Винниченка належить до золотого фонду літературної спадщини України. Зміст Проза - Кумедія з Костем - с. 3 - Федько-халамидник - с. 14 - Біля машини - с. 35 - Суд - с. 59 - "Салдатики!" - с. 75 - Роботи! - с. 86 - Раб краси - с. 121 - Студент - с. 138 - Зіна - с. 145 - "Малорос-європеєць" - с. 159 - Терень - с. 170 Драматургія - Чорна Пантера і Білий Медвідь - с. 197 Додаток до прочитаного, що стане в пригоді вчителеві та учню - Коменатрі й примітки - с. 269 - Сторінками біографії письменника - с. 277 - Творчість В. Винниченка в оцінці літературної критики - с. 289 - Орієнтовні теми творів - с. 296 - Орієнтовні теми рефератів та усних доповідей - с. 297 - Тезові плани письмових робіт за творчістю В. К. Винниченка - с. 297 - Рекомендована література - с. 300 Видання сподобається усім любителям української класики. Назва: Вибране. Автор: Володимир Кирилович Винниченко (1880 – 1951) – український драматург, прозаїк, художник, державний і політичний діяч. Рік: 2002 Сторінок: 303 довжина 21 ширина 13 товщина 1,7 Вага: 0,350 кг

Класика українського письменства Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Зміст: - Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський Повісті та оповідання: - Салдатський патрет - Маруся - Конотопська відьма - Козир-дівка - Сердешна Оксана Драматичні твори: - Сватання на Гончарівці - Шельменко-денщик «Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори» Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка") «Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949 Мова: українська та російська Сторінок: 342