Біологічні фактори у утворенні ґрунту Російський вчений Василь Робертович Вільямс все своє життя присвятив вирішенню проблеми високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Він автор близько 450 наукових праць. Обґрунтував провідну роль біологічних факторів у ґрунтоутворенні, створив вчення про малий біологічний кругообіг речовин як основу розвитку ґрунтів, висловив ідею про єдність розвитку неорганічної та органічної природи, розробив та обґрунтував травопольну систему землеробства. Зміст: Том 1. Роботи з ґрунтознавства (1888-1902) Том 2. Поля зрошення (1897-1912) Том 3. Землеробство (1892-1919) Том 4. Луговодство (1901-1933) Том 5. Грунтознавство Том 6. Грунтознавство. Землеробство з основами ґрунтознавства (1927-1938) Том 7. Травопольна система землеробства Том 8. Грунтознавство та агрономія (окремі роботи) Том 9. Навчально-методичні роботи Том 10. Статті в енциклопедіях, наукові звіти, висновки, листи, експертизи Том 11. Суспільно-політичні статті. Статті з питань біології та сільськогосподарського виробництва Том 12. Довідник «В.Р.Вильямс. Собрание сочинений». В 12 томах Редакційна колегія: заслужений діяч науки, член-кореспондент Академії Наук СРСР В.П.Бушинський; академік Т. Д. Лисенко; член-кореспондент Академії наук БРСР М.Г.Чижевський Видавництво: СЕЛЬСХОЗГИС Москва 1948 Мова: російська Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек

Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час. Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства. Назва: О сельском хозяйстве. Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші. Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому). Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту. Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах. Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка. Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів. Рік: 1957 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Мова: латинська, російська Сторінок: 350 довжина 23 ширина 16 товщина 2 Вага: 0,550 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Досягнення мічуринської біології «Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.» «Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1» Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955 Мова: російська Сторінок: 269 Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек