Новини
Древности Северо-Западного Причерноморья (Наукове видання 1965 року)
1250 грн.
105 випуск радянського археологічного наукового журналу.
Короткі повідомлення Інституту археології (КСІА) - радянський археологічний науковий журнал, метою якого було введення в науковий обіг результатів професійних досліджень, формування сучасних концепцій з проблем археологічної науки. Матеріали, присвячені актуальній тематиці, що розроблялися співробітниками Інституту археології РАН та інших наукових установ, організовані в журналі з тематичного та хронологічного принципу. Періодично окремим блоком розміщувалися матеріали тієї чи іншої наукової конференції, організованої ІА РАН або з його участю.
«Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института археологи. Древности Северо-Западного Причерноморья» (Короткі повідомлення про доповіді та польові дослідження інституту археологи. Стародавності Північно-Західного Причорномор'я)
Видавництво: «Наука», 1965
Мова: російська
Сторінок: 134
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
30000 грн.
Кобзар /Тарас Шевченко/ (Видання 1976 року)
1800 грн.
Первоміст. Смерть у Києві /Павло Загребельний/ (Видання 1978 року)
2200 грн.
Збірка двох історичних романів Павла Загребельного, що відтворюють ключові моменти давньоруської історії.
Видання містить два романи відомого українського письменника Павла Загребельного, які занурюють читача у різні епохи Київської Русі:
1. "Первоміст" - роман про будівництво першого мосту через Дніпро в давні часи. Автор майстерно відтворює побут, світогляд та духовний світ наших предків. Міст у творі постає не лише як інженерна споруда, але й як символ єдності та міці держави. Через історію будівництва мосту Загребельний розкриває складні суспільні процеси та міжлюдські взаємини того часу.
2. "Смерть у Києві" - роман, центральною постаттю якого є князь Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви. Дія твору розгортається на тлі драматичних подій XII ст. Автор зображує складні політичні інтриги та міжкнязівські конфлікти, водночас наголошуючи на споконвічному прагненні народів до миру та єдності.
Обидва романи вирізняються глибоким проникненням у історичну епоху, майстерним відтворенням колориту часу та психології історичних постатей. Загребельний вміло поєднує історичні факти з художнім вимислом, створюючи живі та переконливі образи минулого.
Ця книга буде цікава широкому колу читачів: любителям історичної прози, дослідникам давньоруської історії, а також усім, хто цікавиться культурною спадщиною України.
САГАЙДАЧНИЙ/ АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ./ (Видання 1989 року)
2000 грн.
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах «Побратими», «До слави» та нариси «Петро Конашевич-Сагайдачний» і «Запорожжя», в яких на документальній основі зображено події кінця XVI початку XVII ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
2400 грн.
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Культура Руси эпохи образования русского национального государства (конец XIV – начало XVI в.) Д.С. Лихачев (Книга 1946 року)
760 грн.
Книга про культуру Московської держави від кінця 14 до початку 16 ст. - періоду становлення Великого князівства Московського.
Просвітництво, літописна справа, епос, література, зодчество, живопис ітд.
Культура Руси эпохи образования русского национального государства.
Автор: Д.С. Лихачев
Рік: 1946
Сторінок: 177
Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы /Борисенков, Пасецкий/ (Наукове видання 1988 року)
1800 грн.
Книга про вплив діяльності людини на клімат планети.
Автори, геофізик та історик, використовуючи найбагатший матеріал давньоруських літописів, хронік та інших літературних пам'яток, відновили картину екстремальних природних явищ на європейській частині нашої країни за останню тисячу років. Давши цю картину на тлі глобальних кліматичних змін, автори відповіли на питання, що хвилює всіх, — про вплив діяльності людини на клімат планети.
«Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы» (Тисячолітній літопис надзвичайних явищ природи).
Автори: Борисенков Є.П., Пасецький В.М
Видавництво: «Мысль»,1988
Мова: російська
Сторінок: 522
Соя /Христо Горанов/ (Болгарське видання 1978 року)
1900 грн.
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Книга написана на основі багатого експериментального матеріалу, оригінальних даних польових досліджень у нашій країні та літературних даних за кордоном. Розглянуто основні питання: історія та походження класифікації; ботанічні та біологічні особливості сої; хімічний склад, розвиток і у вашій країні, з результатами інтродукції та селекції; сортовий склад і насінництво. Широко розроблені питання технології вирощування сої, програмування виробництва, а також питання використання в різних сферах промисловості – харчовій, кормовій і технічній. Здійснено цикл наукових досліджень, промислового виробництва та використання. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства, виробничників і науковців, спеціалістів харчової та комбікормової промисловості, а також на широке коло осіб.»
«Соя»
Редактор: Христо Горанов
Видавництво: «ЗЕМИЗДАТ», Софія, 1978
Мова: болгарська
Сторінок: 197
О сельском хозяйстве /Катон, Варрон, Колумелла, Плиний/ (Антикварне видання 1957 року)
3200 грн.
Класика римської агрономічної літератури. Твори Катона, Варрона, Колумелли та Плінія Старшого містять унікальні та докладні відомості про сільське господарство Стародавнього Риму. Катон описав землеробство, Варрон - тваринництво, Колумелла - виноградарство, а у працях Плінія зібрано найбільше відомостей із різних питань сільського господарства. Попри те, що автори цих праць жили за 2000 років до нас, зміст їхніх робіт залишається вкрай корисним та актуальним у наш час.
Видання сподобається усім любителям античної літератури, а також дослідникам історії сільського господарства.
Назва: О сельском хозяйстве.
Автор: Марк Порцій Катон (для відмінності з правнуком званий також "Старший", 234 до н.е. — 149 рік до н.е.) - давньоримський політик і письменник, відомий як новатор римської літератури та консервативний борець проти пороків і розкоші.
Походив із незнатної плебейської сім'ї. Завоював популярність публічними виступами, в яких викривав діяльність аристократії та загальний занепад моралі. Провів радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети розкоші. На схилі років Катон побував у Карфагені, і після повернення звідти став рішуче переконувати оточуючих у необхідності знищення цього міста (відомий вислів "Карфаген має бути зруйнований!" належить саме йому).
Його трактат "Землеробство" (або "Про сільське господарство") — найдавніший прозовий твір, що зберігся латинською мовою, та важливе джерело з історії сільського господарства, економіки та побуту.
Марк Теренцій Варрон (116 до н. е. — 27 до н. е.) — римський учений-енциклопедист і письменник. Авторитет Варрона як вченого та оригінального письменника ще за життя був незаперечним. Філософські погляди Варрона еклектичні, він близький до кініків, стоїків, піфагореїзму. Найвище благо, на його думку, повинно задовольняти потреби душі та тіла. Доброчесність визначається як мистецтво життя, що веде до щастя, і якому можна навчитися. Варрон був прихильником старих римських звичаїв, але ніколи не виступав як непереборний захисник традицій. Він цінував справжню культуру незалежно від її зовнішньої форми. Працював до глибокої старості. Деякі твори написав у віці 80 років. Очолював публічну бібліотеку Риму. Зберігся його трактат "Про сільське господарство" в трьох книгах.
Луцій Юній Модерат Колумелла (4 — 70) — письменник і агроном часів ранньої Римської імперії. Був автором трактату "Про сільське господарство". Його праця складалася з 12 книг. Це найзначущий твір із сільського господарства поруч із творами Катона Старшого та Марка Теренція Варрона. Колумелла використовував деякі знання з праць карфагенського письменника Магона, Цельса, Гнея Тремеллія Скрофи. Втім, головним чином він спирався на власний досвід, а щодо розведення худоби - на досвід свого дядька Марка Юнія Колумелли, найуспішнішого господаря провінції Бетіка.
Пліній Старший (23 або 24 — 79) — римський історик, письменник, державний і військовий діяч Римської імперії. Автор "Природничої історії" — найбільшого енциклопедичного твору античності. У ньому описується, зокрема, південь сучасної території України: фізична географія, флора, фауна, міста, населення, корисні копалини. Твір Плінія Старшого є важливим джерелом із давньої топонімії України, розселення та руху численних народів її територією. За допомогою даних "Природничої історії" можна простежити динаміку змін берегової лінії Чорного моря за минулі 2 тисячі років. Інші його твори не дійшли до наших днів.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Мова: латинська, російська
Сторінок: 350
довжина 23
ширина 16
товщина 2
Вага: 0,550 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Майстри українського барокко /Овсійчук В. Л./ (Наукове видання 1991 року)
4200 грн.
Українське мистецтво др.пол. XVII - пер. пол. XVIII ст. У монографії досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII - першої половини XVIII століть. Творчість майстрів барокко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку, розглядається у зв`язках із розвитком мистецтва в Україні та Західній Європі. Висвітлено участь митців у прогресивних рухах, ідеологічній боротьбі, їхні тісні зв`язки з демократичними організаціями-братствами.
Книга якісно проілюстрована і сподобається усім мистецтвознавцям, викладачам і студентам ВУЗів, а також усім, хто цікавиться історією мистецтва.
Назва: Майстри українського барокко
Автор: Овсійчук Володимир Антонович (1924 – 2016) – мистецтвознавець і живописець, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, дійсний член НТШ, заслужений діяч мистецтв УРСР, отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка, премію ім. І. Франка НАНУ, золоту медаль НАМУ. Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ступенів.
Рік: 1991
Київ, видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 397
Розміри,см.:
довжина 25,5
ширина 20,5
товщина 2,5
Вага: 1,330 кг
Венеди (Козак. Д. Н.)
910 грн.
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.