Новини
Пятнистый сфинкс. Пиппа бросает вызов / Джой Адамсон / (Видання 1984 року)
Науково-популярна книга про повернення диких тварин у природне середовище.
У цьому виданні об'єднано дві книги відомої англійської письменниці та науковиці Джой Адамсон. Авторка розповідає про свій багаторічний експеримент з повернення у дику природу тварин, вирощених у неволі. Книга базується на особистому досвіді Адамсон та містить захоплюючі розповіді про її роботу з дикими тваринами.
Видання супроводжується передмовою В. Є. Флінта та містить ілюстрації, що доповнюють розповідь авторки. Це п'яте стереотипне видання книги, що свідчить про її популярність серед радянських читачів.
Книга розрахована на широке коло читачів, зацікавлених питаннями зоології, екології та охорони природи.
Бібліографічна інформація
Назва: Пятнистый сфинкс. Пиппа бросает вызов
Автор: Джой Адамсон
Рік і місце видання: 1984, Москва
Сторінок: 365
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 14
товщина 3
Вага: 0,670 кг
Сочинения. Том второй /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року
Класичне природознавче видання. У другому томі "Сочинений" містяться помологічні описи виведених І. В. Мічуріним сортів. Помологічні описи розкривають творче багатство загальнобіологічного вчення І. В. Мічуріна про створення нового сорту, про управління розвитку організму за допомогою дієвих мічурінських методів: застосування суміші пилку, попереднє вегатитивне зближення, посередник, ментор. Читач зможе прослідкувати за всім довготривалим процесом створення та вирощування багаторічної плодової рослини від моменту схрещування початкових батьківських форм до декількох років плодоношення гібрида, коли він вже перетворюється у сорт. Перший розділ тому - це помологічні описи сортів плодово-ягідних рослин, які були виведені І. В. Мічуріним. У другому розділі містяться статті на помологічну тематику, які були опубліковані І. В. Мічуріним у різний час у періодиці й окремих збірниках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том второй.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 619
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,260 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Кривий Ріг /Г. С. Осадчук/ (Антикварне видання 1976 року)
Колекційне мистецьке видання про Кривий Ріг. Раритетний альбом із фотографіями Кривого Рогу було видано у Києві 1976 року. Попри наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Кривого Рогу. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Кривий Ріг.
Рік: 1976
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,650 кг
Мобі Дік, або Білий кит / Мелвіл Герман / (Видання 1984 року)
Всесвітньовідомий роман про одержиму погоню китобійного судна за легендарним білим китом.
"Мобі Дік" - це не просто захоплива морська оповідь, а глибока філософська притча про протистояння людини і природи, волі та долі. Через історію капітана Ахава, що присвятив життя полюванню на величезного білого кита, Герман Мелвіл створює багатошарову епопею, де реалістичні описи китобійного промислу переплітаються з роздумами про сенс буття, людську одержимість та ціну помсти. Роман, який спочатку не мав успіху, згодом був визнаний одним із найвизначніших творів американської літератури XIX ст. і став культовим для багатьох поколінь читачів.
Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
Древний Киев
Рік видання: 1958-1961
Автор: Каргер Михайло Костянтинович
Узагальнююча праця з історії матеріальної культури столиці давньої Русі — Києва. Значна частина книги заснована на матеріалах багатолітніх розкопок, які проводились самим автором. Монографія щедро проілюстрована фотографіями, кресленнями та малюнками.
Букіністична рідкість.
Марко Вовчок. Народні оповідання (Ілюстроване видання 1977 року)
Класичні твори класичної авторки, відомої всім зі школи.
Видання проілюстроване художницею Ульяновою Валентиною Андріївною, ученицею Касіяна, Якутовича та Дерегуса.
Твори Марка Вовчка, які ввійшли в збірку:
Сестра, Одарка, Козачка, Чумак, Чари, Сон, Горпина, Викуп, Свекруха, Отець Андрій, Максим Гримач, Данило Гурч, Інститутка, Павло Чорнокрил, Три долі, Ледащиця, Два сини, Не до пари.
Народні оповідання
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1977
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Облога Буші /Михайло Старицький/
"Облога Буші" — це історична повість українського письменника Михайла Старицького, яка вперше була опублікована у 1891 році. Цей твір належить до жанру історичної прози й описує події Хмельниччини — одного з найважливіших періодів в історії України, коли українські козаки боролися за незалежність від польської шляхти.
Повість зосереджена на облозі містечка Буша, яке було захоплене польськими військами під час повстання Богдана Хмельницького у 1654 році.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход /Барбер С.А./ (Наукове видання 1988 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«На основі великого теоретичного та експериментального матеріалу проаналізовано хімічні та біологічні механізми, що визначають доступність мінеральних речовин для рослин. Дано загальний опис системи ґрунт - ґрунтовий розчин - кореневі системи рослин - мікрофлора ризосфери. На прикладі макро- та мікроелементів розглянуті кінетика їх адсорбції ґрунтом та поглинання кореневими системами, методи вимірювання вмісту доступних форм у ґрунті та моделі їх поведінки у системі ґрунт – рослина. Замість традиційних і багато в чому емпіричних методів агрохімічної діагностики автор пропонує новий підхід до визначення доступних елементів мінерального живлення рослин, який ґрунтується на простій математичній моделі системи ґрунт – коренева система.
«Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход» (Біологічна доступність поживних речовин у ґрунті. Механістичний похід).
Автор: Барбер С.А.
Видавництво: «Агропромиздат», 1988
Мова: російська
Сторінок: 375