Новини
Русское народное исскуство (1959)
Матеріали з антропології України. Випуск 4 (Збірка наукових статей 1969 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
В.П. Алексєєв - Основні теоретичні питання расознавства в радянській антропологічній літературі
В.Д. Дяченко, І.М. Кухтенко - Матеріали до антропології болгарського народу. Болгари України і Молдови
Є.І. Данилова. Про групові фактори крові та перспективи використання гематологічних даних для етнічної антропології
С.І. Круц - Черепи епохи бронзи з курганів Криворіжжя
Т.С. Кондукторова - Антропологічний склад племен території України в епоху бронзи
Г.П. Зіневич - Краніологічні матеріали з середньовічного Херсонесу
Т.І. Алексєєва - Антропологічний склад населення древньоруських міст
В.А. Євтушенко. Хребет людини та мавп у зв'язку з еволюцією вищих приматів
Матеріали з антропології України. Випуск 4
Рік: 1969
Київ Наукова Думка
Сторінок: 95
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
Дослідження з слов’яно-руської археології (Наукове видання 1976 року)
Збірник наукових праць з археології та історії Київської Русі.
У збірнику вміщено статті, публікації та повідомлення, присвячені історії та археології східних слов'ян і Київської Русі. Висвітлюються питання етнічного розвитку слов'ян, їх культури та соціально-економічних відносин на різних історичних етапах, починаючи з рубежу нашої ери до XIII ст. включно.
«Дослідження з слов'яно-руської археології».
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 227
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Трипільські поселення-гіганти (археологія)
Твори в двох томах. Борис ГРІНЧЕНКО (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка поетичних творів, оповідань, повістей, драматичних творів видатного українського літератора, автора одного з перших ґрунтовних сучасних українських словників Бориса Дмитровича Грінченка.
Твори
Автор: Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910)
Київ 1990, 1991 Наукова думка
Твори в п’яти томах /Панас Мирний/ (Антикварне видання 1960 року)
Твори українського письменника-реаліста Панаса Мирного (псевдонім Панаса Рудченка, 1849-1920). У багатотомник увійшли його соціально-психологічні повісті і романи, оповідання і новели, сатиричні казки, драматичні твори, подорожні описи, поезія (оригінальна і переклади), щоденники і листування з понад 20-ма адресатами. Є статті і промови присвячені Т.Шевченкові, М.Лисенкові, М.Коцюбинському. Панас Мирний написав перший в українській літературі соціальний роман-хроніку, в якому відображено життя українського села впродовж кількох десятиліть («Хіба ревуть воли як ясла повні?»). Він є одним із найплідніших письменників того часу (залишив понад 1000 творів). Наскрізним у його спадку є глибокий психологізм у висвітленні характерів героїв та викриття національного поневолення різних верств українців (селян, міщан-чиновників) у пореформеній Росії. Передмову до видання написав український літературознавець О.Білецький.
Назва: Твори в п'яти томах
Автор: Панас Мирний (псевдонім Панаса Рудченка)
Рік і місце видання: 1960, Київ, Державне видавництво художньої літератури
Мова:українська, російська
Сторінок: -
довжина 21
ширина 14
товщина 14 (5 книг)
Вага: 3,030 кг
Атлас Української мови. Том 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. [Діалекти української мови]
Фундаментальне джерело з українських діалектів. "Атлас української мови", т. III завершує видання першої в історії українського мовознавства праці, в якій на лінгвістичних картах відтворено важливі протиставлення виявів української діалектної мови на всьому просторі її функціонування; скартографовано відмінності українських діалектів на фонетичному, акцентному, граматичному, лексичному та словотвірному рівнях. У III томі "Атласу" відображено діалектні відмінності у межах двох діалектних зон - південно-східної (Слобожанщина і суміжні землі) та південної (Степова Україна), а також - як синтез інформації усіх трьох томів "Атласу" - протиставлення в усьому українському етномовному обширі; також докладно представлено некартографовані матеріали, які не нанесено на карти окремих діалектних зон у I-III томах.
Букіністична рідкість. Унікальний подарунок для всіх, хто цікавиться особливостями української мови, зокрема на півдні та сході України.
Назва: Атлас Української мови. Том ІІІ.
Автори: Варченко І.О., Довгопол С.Ф., Закревська Я.В., Залеський А.М., Малахівська О.А., Марчук Н.Й., Матвіяс І.Г., Назарова Т.В., Прилипко Н.П.
Рік: 2001
Видавництво: "Наукова думка"
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176