Новини
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Плавучий остров / Жюль Верн / (Видання 1987 року)
Пригодницький роман з елементами наукової фантастики та соціальної сатири.
"Плавучий острів" - це захоплюючий твір відомого французького письменника Жуля Верна, що поєднує в собі напружений пригодницький сюжет, ретельно розроблену науково-технічну складову, яскраві географічні описи та гострий соціально-сатиричний підтекст.
Роман демонструє прогресивні погляди автора, його критичне ставлення до мілітаризму та колоніальної політики капіталістичних держав. Верн протиставляє творчі сили науки і прогресу руйнівним силам деспотизму та людиноненависництва, показуючи неминучий крах останніх.
Книга вперше була перекладена російською мовою у 1895 р. і з того часу неодноразово перевидавалася, що свідчить про її популярність серед читачів.
Бібліографічна інформація
Назва: Плавучий остров
Автор: Жуль Верн
Рік і місце видання: 1987, Петрозаводськ
Сторінок: 315
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э / Гудкова А. В., Фокеев М. М./ Наукове видання 1984 року
Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру.
У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток.
Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э
Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М.
Видавець: Київ, 1984, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 118
довжина 21
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,160 кг