Новини
Диво / Павло Загребельний / Видання 1971 року
Перший роман знакової історичної тетралогії Павла Загребельного (1924-2009), видатного українського прозаїка та сценариста, розповідає історію створення та збереження Софійського собору.
Роман вирізняється складною структурою, що поєднує різні часові періоди. Історія зодчого Сивоока, який бере участь у будівництві Софії Київської за часів правління Ярослава Мудрого, драматична доля професора, який жертвує життям, намагаючись врятувати собор від знищення під час нацистської окупації Києва та розповідь про сина загиблого професора, чия доля тісно пов'язана з реставрацією Софійського собору.
Сплітаючи часи та сюжетні лінії, Загребельний досліджує теми творчості, збереження культурної спадщини та зв'язку поколінь. "Диво" порушує вічні питання про роль мистецтва, відповідальність митця та значення історичної пам'яті.
Роман вважають вершиною творчості Павла Загребельного.
Назва: Диво
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1971, Київ
Сторінок: 670
Мова: українська
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр. (Вінницьке родознавство)
Унікальне джерело з історії та генеалогії Вінниччини - посімейні списки селянських сімей з поселень, що зараз становлять смт Вороновицю (центр Вороновицької ОТГ Вінницької області)
Поділля, в силу ріних причин, не може похвалитись добре збереженою архівно-документальною спадщиною. Через це, кожне таке джерело є надзвичайно цінним для всіх, хто досліджує родовід чи історію села. Або просто цікавиться українськими іменами та прізвищами дорадянського періоду.
Списки містять прізвища та імена всіх членів селянських сімей, їх вік та примітки щодо військової служби, смерті тощо.
КНИГА ПРОДАЄТЬСЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ОПЛАТОЮ
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр.
Упорядник: Величко Василь Леонідович
Рік: 2022
Кількість сторінок: 360
Мова: українська, російська
Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі /Дмитро Степовик/ (Видання 1975 року)
Становлення української школи гравюри на металі
Книга присвячена огляду життя і творчої діяльності українського мідеритника та офортиста Олександра Тарасевича. Він був ченцем і настоятелем Києво-Печерської лаври з 1688 року. Олександр Тарасевич – видатний діяч українського образотворчого мистецтва XVII ст., один із предтеч української реалістичної графіки. Він працював однаково успішно і в книжковій і в станковій гравюрі. В межах кожного з цих двох видів він був першорядним майстром, митцем невтомного пошуку, новатором. У добу панування в мистецтві релігійної тематики Тарасевич по-земному трактував євангельські легенди, вкладаючи в них актуальний для свого часу зміст, він не обминав і соціальних моментів, відображав соціальну нерівність, відтворював сцени з життя селян. Тарасевич вписав яскраву сторінку в історію взаємин українського мистецтва із світовими художніми набутками.
«Олександр Тарасевич. Становлення української школи гравюри на металі»
Автор: Дмитро Степовик
Видавництво: «Мистецтво», 1975
Мова: українська та російська
Сторінок: 135
Обряды и обрядовый фольклор (Видання 1982 року)
Фольклорні жанри, що виконуються в рамках різних обрядів
У книзі висвітлюється, як у усній поезії відбилися найдавніші звичаї, різні культи, вірування, яке місце та значення слова в обрядах різного типу, співвідношення слова та дії, особливості їх поєднання.
«Обряды и обрядовый фольклор»
Академія наук СРСР, Інститут етнографії ім. М.М.Міклухо-Маклая
Видавництво: «Наука», 1982
Мова: російська
Сторінок: 277
Научное наследство. Том пятый /Н. И. Вавилов/ (Наукове видання 1980 року)
Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття.
Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки.
Назва: Научное наследство. Том пятый.
Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
Рік: 1980
Москва
Издательство "Наука"
Сторінок: 425
довжина 27
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,780 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Давня українська література /Грицай, Микитась, Шолом/ (Видання 1978 року)
Книжка є першим підручником з курсу історії давньої української літератури за університетською програмою. У підручнику розглянуто і проаналізовано значну кількість літературних явищ - творчість окремих письменників, літературний процес у цілому на всіх його етапах починаючи від доби Київської Русі, включаючи і літературу XVIII ст.
«Давня українська література»
Автори: Грицай, М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 414
Вирусы /К. С. Сухов/ (Антикварне видання 1956 року)
Класичне видання з вірусології. Книга "Віруси" К. С. Сухова, попри давність видання, надзвичайно цінна у наш час, адже знання вірусології необхідне для боротьби із захворюваннями людей, тварин і рослин. К. С. Сухов - видатний дослідник у області рослинних вірусів. Йому вдалося узагальнити важливий матеріал з хімії та біології фітопатогенних вірусів, а також підняти питання патології вірусних захворювань і боротьби з вірусами. Окрім того, автор у своїй книзі дослідив зоопатогенні віруси та бактеріофаги.
У праці Сухова зібрано цінний фактичний матеріал, який може бути корисним для біологів та вірусологів.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Назва: Вирусы.
Рік: 1956
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 365
довжина 26,5
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,860 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Материалы и исследования по Археологии СССР №8/ П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков / (Антикварна книга 1948 року)
Восьмий випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений давньоруським поселенням на Дону. Книга містить результати археологічних досліджень, проведених у регіоні, і охоплює період VIII-X ст.
Основні розділи книги:
- Руське населення на Дону в VIII-X ст.
- Велике Боршевське городище
- Мале Боршевське городище
- Курганний могильник біля с. Боршева
- Кузнецовське городище
- Розкопки Воронезького обласного музею в 1933-1934 рр. на Кузнецовському городищі
- Городище біля Михайлівського кордону
- Дослідження курганів біля Кузнецовського городища
Книга також містить два додатки:
- В. І. Громова. Залишки ссавців з ранньослов'янських городищ поблизу м. Воронежа
- А. Н. Свєтовидов. До історії іхтіофауни р. Дон
Видання є важливим джерелом інформації для археологів, істориків та всіх, хто цікавиться ранньою історією слов'янських поселень на Дону. Воно містить детальні описи археологічних пам'яток, результати розкопок та аналіз знахідок, що дозволяє краще зрозуміти матеріальну культуру, побут та господарство давньоруського населення цього регіону.
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Собрание сочинений в десяти томах /Виктор Гюго/ Антикварне видання 1972 року
Віктор Гюго - один із найяскравіших представників прогресивно-романтичної течії французької літератури ХІХ століття. Він найбільш відомий своїми творами романтичної літератури, такими як "Знедолені" та "Собор паризької богоматері". Гюго також писав вірші, п'єси та есе. За своє життя він написав безліч прозових та віршованих творів, а також філософські тексти та понад 4 000 малюнків. До видання увійшли найвідоміші твори автора.
З кольоровими ілюстраціями Народного художника РСФСР П. Пінкісевича та портретом автора.
Зміст:
Том 1: Стихотворения. Кузнецы. Последний день приговоренного к смерти. Клод Ге. Марьон Делорм.
Том 2: Эрнани. Король забавляется. Рюи Блаз
Том 3: Собор Парижской Богоматери
Том 4: Отверженные. Часть 1. Фантина
Том 5: Отверженные. Часть 2. Козетта
Том 6: Отверженные. Часть 3. Мариус. Часть 4. Идиллия улицы Плюме и эпопея улицы Сен-Дени
Том 7: Отверженные. Часть 5. Жан Вальжан
Том 8: Труженики моря
Том 9: Человек, который смеется
Том 10: Девяносто третий год
Назва: Собрание сочинений в десяти томах
Автор: Віктор Гюго
Видавець: Москва, 1972, "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 22 (10 книг)
Вага: 4,290 кг (10 книг)
Зося з вулиці Котячої. Агнєшка Тишка (Дитяча література)
Книги цієї серії розповідають про кумедні пригоди дівчинки Зосі та її чудернацької родини. Тут ви познайомитеся з тіткою Зосі - творчою Маліною, двома кузенами - боягузом Михасем і наївним Кшишем, їхнім навіженим собакою і багато з ким ще. Ви здивуєтесь із того, як Зося заклинає світ, і дізнаєтесь, що з цього виходить. А ще навчитеся всиновляти котів! Також на вас чекає багато несподіванок: конкурс на Павуче Обличчя Року, труп на сходах, танці з пралками і навіть зустріч із таким собі Безпанцировим!
Для дітей середнього шкільного віку.
Тира римского времени /Н. А. Сон/ Наукове видання 1993 року
Антична Тіра, розташована в дельті Дністра, досліджена недостатньо. У останні десятиліття у зв'язку з відкриттям нових джерел стало зрозуміло, що Тіра протягом усього античного періоду була важливим центром Північно-Західного Причорномор'я, до якого тяжіло населення Нижнього Подністров'я. Тісна взаємодія античної і варварської цивілізацій протягом довгого часу не могла не призвести до своєрідності в історичному та культурному розвитку грецького населення античних центрів Причорномор'я.
У монографії з використанням наративних, епіграфічних, нумізматичних та археологічних джерел досліджується історія, господарство, матеріальна та духовна культура населення Тіри перших століть н. е.
Для істориків, археологів. З чорно-білими фотоілюстраціями.
Затверджено до друку вченою радою Інституту археології АН України.
Назва: Тира римского времени
Автор: Н. А. Сон
Видавець: Київ, 1993, Наукова думка
Мова: російська
Сторінок: 154
довжина 20
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,160 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227