Новини
Яса. Том 1-2 /Ю. М. Мушкетик/ (Художні видання 2012 і 2013 років)
Класична українська література. У центрі двохтомного роману "Яса" відомого майстра української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.
Книга надзвичайно патріотична й актуальна у наш час. Для широкого кола читачів.
Назва: Яса. Том 1-2.
Автор: Юрій Михайлович Мушкетик (1929 — 2019) — український письменник, Герой України. Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Ю. Мушкетик у своїх творах створював глибокі образи, шукав нові форми та засоби вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об'єктом дослідження людину. Письменник прагнув відбити різні періоди життя суспільства, розглядав різноманітні життєві ситуації, показував різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігав за дійсністю, тому герої його творів були реальними, а проблеми, яких він торкався - залишаються актуальними і сьогодні.
Рік: 2012, 2013.
Сторінок: 410 + 427
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,650 кг
Євген Коновалець /Іван Хома/ Видання 2016 року
Іван Ярославович Хома - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету "Львівська політехніка". Автор статей про громадські, політичні, військові події та діяльність Є. Коновальця у роки української національної революції, науково-популярної книги (Київ, 2011) та монографії (Львів, 2016) про військове формування Січових стрільців у 1917-1919 рр.
Найвище досягнення полковника Коновальця - створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української військової організації (УВО) як ядра ідейно-політичної системи не скореного народу. Йому було відпущено тільки два десятиліття служіння Україні, і протягом цього часу він створив політично свідомий та активний тип українця-громадянина, ставши справжнім його уособленням. Дізнайтесь, як він служив Україні в боротьбі за свободу і державність нації, яка десятиліттями кривавої боротьби виборює право бути.
Назва: Євген Коновалець
Автор: Іван Хома
Видавець: Харків, 2016, Клуб сімейного дозвілля
Мова: Українська
Сторінок: 253
довжина 17
ширина 12
товщина 1,5
Вага: 0,180 кг
Русская архитектура 1830-1910-х годов (букіністика)
Класична робота про архітектуру.
Основні розділи
АРХІТЕКТУРА 1830-1890-х років
1. Композиційна система
2. Еклектика та деякі особливості світогляду 19 ст.
3. Архітектурні напрямки
Архітектура кінця 19 - початку 20 століть
1. Архітектурна композиція (модерн)
2. Ідейно-художня програма модерну
3. Архітектурні напрямки
Рік видання: 1981
Мова: російська
Надруковано в Німеччині (Лейпциг, НДР)
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження (Видання 1987 року)
Книга присвячена дослідженню одного із етнографічних регіонів України - Гуцульщини. Питанням історії краю, занять населення, матеріальної і духовної культури.
Книга видана більш як 30 років тому, через що фотографії, які були сучасними на момент друку, вже стали пам'яткою епохи та історичним джерелом.
Основні розділи:
- Історико-етнографічна характеристика Гуцульщини
- Господарська діяльність і матеріальна культура
- Духовна культура
- Народне мистецтво
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження
Рік: 1987 Наукова Думка
Сторінок: 470
Степи Евразии в эпоху средневековья. (Наукове видання 1981 року)
Класичне видання з археології. "Степи Евразии в эпоху средневековья" - один із двадцяти томів видання серії "Археологія СРСР". Праця видана під редакцією академіка Б. О. Рибакова у 1981 році. Відповідальний редктор тому - археолог С. О. Плетньова. Видання містить археологічні матеріали, що відносяться до раннього і високого середньовіччя, охоплює давнину від IV до XIV століття та має географічну обмеженість від Забайкалля до пониззя Дунаю. Праця створена провідними археологами СРСР і є колективним узагальненням величезної роботи з вивчення середньовічних кочівницьких старожитностей. Книга містить величезну кількість чорно-білих і кольорових ілюстрацій, карт та таблиць для визначення та датування предметів археології.
Ця книга - рідкісний скарб для поціновувачів археологічної науки.
Назва: Степи Евразии в эпоху средневековья
Автор: редактор: Борис Олександрович Рибаков — археолог і історик, академік АН СРСР.
редактор: Світлана Олександрівна Плетньова — археолог, професор, фахівець із археології хозарів і середньовічних кочівників Євразійського степу.
Рік: 1981
Видавництва "Наука", Москва
Сторінок: 300
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 22
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Новые методы селекции растений (Наукове видання 1967 року)
Основи класичної генетики
У роботі висвітлено основи класичної генетики, стосовно матеріальних та біохімічних основ спадковості, закономірності спадковості та мінливості організмів та впливу агентів на спадковість. Велику увагу приділено новим методам селекції -- експериментальної поліплоїдії, генетично регульованому гетерозису, радіаційному та хімічному мутагенезу, їх практичному застосуванні та основним досягненням науки в цій області. В книзі викладені схеми селекції та насінництва поліплоїдних форм окремих сільськогосподарських культур, а також методи отримання та відбору мутантів. Наведено короткий словник генетичних термінів. Книга розрахована на селекціонерів, агрономів, широке коло біологів різних профілів, викладачів біологічних факультетів університетів та сільськогосподарських навчальних закладів. Вона може бути посібником для студентів біологічних факультетів університетів та агрономічних факультетів сільськогосподарських вузів. таблиць 35 ілюстрації 70 бібліографії 89
«Новые методы селекции растений»
Автори: Дубінін М. П., Панін В.А.
Видавництво «Колос» Москва - 1967
Мова російська
Сторінок 360. Таблиць 35, ілюстрацій 70, бібліографій 89
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333
Землепроходцы / Г. М. Марков / (Видання 1976 року)
Збірка історичних повістей про видатних землепрохідців та мореплавців Далекого Сходу XVII-XVIII ст.
Книга "Землепрохідці" - це колекція історичних повістей, присвячених видатним дослідникам та першовідкривачам Далекого Сходу XVII-XVIII ст. У збірці представлені твори різних авторів, які розповідають про подвиги та відкриття таких відомих постатей, як Єрофей Хабаров, Семен Дежньов, Вітус Берінг та інші.
Збірник містить 13 повістей, кожна з яких присвячена окремому герою або експедиції. Наприкінці видання подано покажчик імен російських землепрохідців, дослідників, державних та громадських діячів, згаданих у текстах.
Це видання є цінним джерелом інформації про історію освоєння Далекого Сходу та вклад російських першопрохідців у розвиток географічних знань.
Бібліографічна інформація
Назва: Землепроходцы
Автор: Г. М. Марков
Рік і місце видання: 1976, Хабаровск
Сторінок: 851
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,860 кг
Археологія доби Галицько-Волинської держави (Терський С. В.)
Археологія доби Галицько-Волинської держави
Автор: Терський С. В.
Рік видання: 2014
Мова: українська
Кількість сторінок: 164
Огляд археологічних пам'яток західного регіону середньовічної України, які відображають процес зародження та розвитку Галицького та Волинського князівств.
Західні землі України-Русі волею долі сформувались у самій колисці слов'янства. Саме на просторах поміж Прип'ятськими болотами та Карпатським хребтом більшість учених розміщають прабатьківщину слов'ян. На цих землях формувалися перші східнослов'янські племінні об'єднання, розвивалися важливі міжплемінні центри, створювалася своєрідна регіональна субкультура, елементи якої знаходилися при витоках сучасної української культури.
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭРМИТАЖ. ЖИВОПИСЬ / (Мистецьке видання 1964 року)
Альбом репродукцій картин з зібрань Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі станом на 1964 рік, з передмовою та переліком представлених творів. В альбомі показано картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Веронезе, Тінторетто, Караваджо, Веласкеса, Мурільйо, Рубенса та інших видатніших митців живопису Італії, Фландрії, Іспанії та Франції тощо кінця XV — XIX ст., загалом 50 творів. Надає змогу до порівнянь та з’ясування зв’язків у царині образотворчих мистецтв цього часу. Для всіх, хто цікавиться живописом, також для студентів та викладачів.
Назва: Государственный эрмитаж. Живопись
Автор: П. Ф. Губчевський (укладач; вступ. стаття)
Рік і місце видання: 1964 р., Москва
Сторінок: 51
Мова: російська