Новини
Культура сои /Лещенко А.К./(Наукове видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі представлені відомості про значення культури сої, її походження та поширення, систематику та класифікацію. Узагальнено також дані вітчизняних та зарубіжних дослідників з вивчення основних ботанічних та біологічних особливостей сон, зокрема вимог її до тепла, світла, вологи, ґрунту та елементів живлення. Розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Культура сои (происхождение, распространение, основные ботанические и биологические особенности)»
Автор: Лещенко А.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 235
Давні землероби Волині
Давні землероби Волині (пам'ятки археології на Хрінницькому водоймищі)
Автор: Козак Д., Прищепа Б., Шкоропад В.
Рік видання: 2004
Мова: українська
Кількість сторінок: 235
Книга присвячена результатам 10-літньої роботи (1993—2003 рр.) Волинської рятівної археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Д. Н. Козака. Об'єкти, відкриті на багатошаровому поселенні поблизу с. Хрінники, відносяться до різних епох: періоду енеоліту-бронзи, ранньозалізного часу, поморсько-кльошової, зубрицької, вельбарської культур, ранньослов'янського часу та княжої доби. Розглянуто окремі питання етнокультурного та соціально-економічного розвитку давніх племен Волині. Опубліковані матеріали суттєво доповнюють джерелознавчу базу для вивчення давньої історії України.
Історія вчень про державу і право /Г. Г. Демиденко/ (Наукове видання 2014 року)
Наукове видання про державу і право. У курсі лекцій "Історія вчень про державу і право" викладені основні доктрини про право і державу Давнього світу, Середньовіччя, Нового й Новітнього часу, показані зародження й розвиток політико-правових ідей у Древній Індії, Китаї, Греції, Римі, країнах Західної Європи, а також в Україні. Особливу увагу приділено розвитку політико-правових знань у ХІХ і ХХ століттях – теорії правової держави, характеристиці різних шкіл права, напрямів державно-правової думки.
Видання буде корисним усім, хто вивчає філософію права, політологію, а також цікавиться проблемами права та держави.
У книзі на деяких сторінках частина тексту виділена маркером. На задньому форзаці є прізвище з ініціалами, ймовірно, колишнього власника книги.
Назва: Історія вчень про державу і право
Автор: Григорій Григорович Демиденко (нар. 1940) – історик права, доктор історичних наук, професор.
Рік: 2014
Харків
Сторінок: 413
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 14
товщина 1,5
Вага: 0,440 кг
Трістан новели. Томас Манн (Видання 1975 року)
Події розгортаються в Німеччині на рубежі XIX і XX ст., в країні передових технологій і мистецтва, що бурхливо розвивається. У новелі яскраво виражено зіткнення двох різних світоглядів в особі що прагне до краси, Шпінеля і розважливого, охоче приймає радості буття, Клетеріана. Щасливі моменти приємні, логічні і природні для людей. Подібне справжнє і «життєве» існування, не завжди призводить до бажаної мети.
Зарубіжна новела
Книжка 22.
«Трістан. Новели»
Автор: Томас Манн
Видавництво: «Дніпро» Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 292
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники. Павловский И.Ф. (репринт)
Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським.
Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі.
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.)
Мова: російська
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века (репринт)
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
Репринт з книги 1912 року, яка присвячена біографіям вчених та письменників тогочасної Полтавської губернії (займала територію Полтавської, та частин Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей України).
Рік: 2009 (репринт з книги 1912 року)
Обкладинка тверда
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ / П.К.ВОЛИНСЬКИЙ / (Видання 1955 року)
У цій праці дослідник широко висвітлює роль і значення Котляревського в історії української літератури, дає докладний аналіз його творів, простежує традиції письменника в новій українській літературі.
Книга П.К. Волинського "Іван Котляревський. Життя і творчість"— це монографія, присвячена життю та творчому шляху видатного українського письменника Івана Котляревського. Котляревський вважається засновником нової української літератури, і його найвідоміші твори, такі як "Енеїда" та п'єса "Наталка Полтавка", мали значний вплив на розвиток літературної мови та національної самосвідомості.
Волинський у своїй книзі розглядає основні етапи життя Котляревського, аналізує його літературну спадщину і місце в культурному та історичному контексті того часу.