Новини
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Яса. Том 1-2 /Ю. М. Мушкетик/ (Художні видання 2012 і 2013 років)
Класична українська література. У центрі двохтомного роману "Яса" відомого майстра української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.
Книга надзвичайно патріотична й актуальна у наш час. Для широкого кола читачів.
Назва: Яса. Том 1-2.
Автор: Юрій Михайлович Мушкетик (1929 — 2019) — український письменник, Герой України. Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Ю. Мушкетик у своїх творах створював глибокі образи, шукав нові форми та засоби вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об'єктом дослідження людину. Письменник прагнув відбити різні періоди життя суспільства, розглядав різноманітні життєві ситуації, показував різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігав за дійсністю, тому герої його творів були реальними, а проблеми, яких він торкався - залишаються актуальними і сьогодні.
Рік: 2012, 2013.
Сторінок: 410 + 427
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,650 кг
Вредители и болезни полевых культур в Харьковской области и меры борьбы с ними /Заговора А.В., Гречка И.В./ (Видання 1963 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Книга про шкідників та хвороби польових культур у Харківській області та заходи боротьби з ними.
Зміст:
- Шкідники та хвороби озимої пшениці
- Шкідники та хвороби кукурудзи
- Шкідники та хвороби ячменю та вівса
- Шкідники та хвороби гороху
- Шкідники та хвороби цукрових буряків
- Шкідники та хвороби соняшника
«Вредители и болезни полевых культур в Харьковской области и меры борьбы с ними»
Автори: Заговора А.В., Гречка І.В.
Видавництво: Харківське книжкове видання, 1963
Мова: російська
Сторінок: 102
Сокровища Древней Руси (1974)
Фотоальбом-каталог пам'яток мистецтва (зокрема архітектури) центрів середньовічних князівств, переважно помонгольського періоду. Київ, Суздаль, Новгород, Кижи, Псков, Володимир-Заліський, Ростов Великий, Нижній Новгород ітд.
Сокровища Древней Руси
Рік: 1975
Кількість сторінок: 336
Мова: російська, англійська
Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Выпуск ІІІ (Наукове видання 1971 року)
Доповіді українських та вірменських радянських істориків, літературознавців та мистецтвознавців, літературознавців та мистецтвознавців, що буди прочитані на ІІІ спільній сесії. Доповіді відображають економічні, політичні та культурні зв'язки двох народів, їх спільну боротьбу проти іноземного іга за соціальне та національне визволення.
"Історичні зв'язки та дружба українського та вірменського народів" Випуск ІІІ
Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1971
Мова російська
Сторінок 380
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інситуту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.