Новини
Львівські стародруки /Запаско, Мацюк/ (Видання 1983 року)
Культурна спадщина України.
Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах.
«Львівські стародруки. Книгознавчий нарис».
Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983
Мова: українська
Сторінок: 172
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Збірка на тему історії східно-слов'янських мов, зокрема української мови.
З оригінального опису:
Ряд докладов посвящен вопросам образования украинского и белорусского национальных языков. В сборнике рассматриваются взаимосвязи между украинским и другими славянскими языками в 16 — начале 18 в., взаимовлияние русского и украинского национальных языков в начальный период формирования, роль диалектов в образовании украинского национального языка.
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Рік: 1962
Кількість сторінок: 151
Мова: російська
Лейденская красавица. /Г. Р. Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман англійського письменника Генрі Райдера Хаґґарда, події якого відбуваються в темні часи інквізиції (середина ХVI століття), коли в Нідерландах правив іспанський король Карл V. На тлі безперервних релігійних воєн і безмилосердних гонінь інквізиції на прихильників нової віри роман розповідає про фатальне переплетення доль Лізбети ван Хаут, дочки багатого нідерландського бюргера, і дона Жуана де Монтальво, знатного та безчесного іспанця. Трагізму і жорстокості суворої реальності автор протиставляє цікаву й неповторну драму кохання та страждань молодих голландців. Твір складається з трьох частин, назви яких передають всю суть подій книги: "Посів", "Жнива назрівають", "Жнива".
Роман перекладений А. Ф. Золотаревим на російську мову.
Книга стане чудовим подарунком для любителів літератури Історико-пригодницького жанру та колекціонерів пам'яток українського видавництва.
Назва: Лейденская красавица.
Автор: Генрі Райдер Хаґґард (1856—1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець. Класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі.
Рік: 1992
Харковь СП "ИНАРТ"
Библиотека поколений, Серія "ХХ. Авантюрный роман", книга 15.
Мова: російська
Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації /Дмитро Бушуєв/ (Наукове видання 2023 року)
Дослідження історії протистояння України та Росії у контексті європейської цивілізації.
У книзі "Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації" Дмитро Бушуєв розглядає багатовікову історію взаємин України та Росії, зосереджуючись на ключових подіях від XIII до початку XXI ст. Автор аналізує витоки та розвиток російського імперіалізму, його антиєвропейську спрямованість та постійні спроби знищити українську ідентичність.
Д. Бушуєв досліджує причини цивілізаційного розходження між українцями та росіянами, формування російського ексепціоналізму та його конфронтацію з ідеєю незалежної України. Особлива увага приділяється ролі України як захисника європейських цінностей перед загрозою російської експансії.
Книга пропонує глибокий аналіз історичних передумов сучасної російсько-української війни, розкриваючи її як продовження багатовікового протистояння між європейською та антиєвропейською цивілізаційними моделями. Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією України, Росії та їхнім місцем у європейській цивілізації.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації
Автор: Дмитро Бушуєв
Рік і місце видання: 2023, Київ
Сторінок: 246
Мова: українська
Искусство гуцулов /Д. Н. Гоберман/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. У книзі "Искусство гуцулов" висвітлюється гуцульське мистецтво – творчість невеликої групи українців, яка населяє район Східних Карпат на перетині нинішніх трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Видання містить близько 180 ілюстрацій, зібраних з різних населених пунктів Гуцульщини.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Искусство гуцулов.
Автор: Давид Ноєвич Гоберман (1912 - 2003) - художник, графік, фотограф, мистецтвознавець і етнограф. Член Спілки художників СРСР.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Сторінок: _
довжина 23
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,800 кг
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Рік видання: 1947
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Перший номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре (Березанская С.С.)
Опис повністю дослідженого поселення епохи бронзи (13-12 ст. до н. е.), що розташоване на Лівобережному Поліссі України (с. Пустинки Чернігівської області), його реконструйоване планування. Поставлено питання датування поселення та етнічної приналежності його жителів, характеризується їх побут, господарство та духовна культура.
Зміст
- Топографія та планування поселення
- Житло та господарчі побудови
- Культові споруди та деякі риси духовної культури жителів поселення
- Вироби з глини, каменю, бронзи
- Господарство та суспільство
- Культурні зв'язки та хронологія
Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре
Авторка: Софія Станіславівна Березанська
Рік видання: 1974
Мова: російська
Кількість сторінок: 175
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271