Новини
Севастополь / Александр Малышкин / (Видання 1987 року)
Повість письменника Олександра Малишкіна, на основі якої в Одеській кіностудії був знятий однойменний фільм - "Севастополь".
Сюжет твору розгортається 1917 року в Севастополі на Чорноморському флоті. Події зображують революційні настрої тих часів, зміну поглядів молодого юнкера Шелехова на радянську ідеологію. Видання оформлене репродукціями художника Володимира Конєва.
Назва: Севастополь
Автор: О. Малишкін
Рік: 1987 рік
Місто: Сімферополь
Видавництво: Таврія
Сторінок: 332
Мова: російська
Научное наследство. Том пятый /Н. И. Вавилов/ (Наукове видання 1980 року)
Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття.
Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки.
Назва: Научное наследство. Том пятый.
Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
Рік: 1980
Москва
Издательство "Наука"
Сторінок: 425
довжина 27
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,780 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко. Д.В.Степовик (Наукове видання 1986 року)
Наукова праця на основі вивчення творчості Л.Тарасевича та художників його кола щодо характерних особливостей українського барокко.
Значну увагу приділено питанню утвердження реалістичних тенденцій в українському мистецтві XVII ст.
Для мистецтвознавців, художників, істориків, шанувальників мистецтва.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко
Автор: Дмитро Власович Степовик.
Рік: 1986, Київ - "Наукова думка"
Сторінок: 236
Розміри, см.: Довжина 22; ширина 17,5; товщина 1,5;
Вага 0,619 кг
История древнего востока (Наукове видання 1991 року)
Класика історіографії. У навчальному посібнику "История древнего востока: Материалы по историографии" представлені фрагменти з праць сходознавців 30-80-х років XX століття (В. В. Струве, Г. Г. Гіоргадзе,
Г. Ф. Ільїна та ін.), а також переклади досліджень зарубіжних
авторів із найважливіших проблем історії країн Стародавнього Сходу. Матеріали підібрані на теми: рабовласництво в Єгипті
Нового царства, соціальні відносини за законами Хаммурапі, фор
ми залежності в Хетській державі, рабство в стародавній Індії.
Видання містить методичні вказівки та коментарі.
Попри певну ідеологічну забарвленість, видання цінне тим, що у ньому містяться великі фрагменти з рідкісних сходознавчих робіт, а це може допомогти зрозуміти загальну картину розвитку на
уки про давній світ - з її досягненнями, протиріччями та слабкостями.
Книга буде цікавою історикам, зокрема, сходознавцям.
Зміст
- Предисловие - 3
- Раздел I. РАБСТВО В ЕГИПТЕ НОВОГО ЦАРСТВА
(Сост. О. В. Томашевич) - 6
- Раздел II. СОЦИАЛЬНАЯ СТРУКТУРА СТАРОВАВИ-
ЛОНСКОГО ОБЩЕСТВА (Сост. С. С. Соловьева) - 51
- Раздел III. РАБСТВО В ХЕТТСКОМ ОБЩЕСТВЕ (Сост.
А. А. Вигасин) - 102
- Раздел IV. РАБСТВО В ДРЕВНЕЙ ИНДИИ (Сост.
А. А. Вигасин) - 148
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: История древнего востока
Автор: редактори: Василь Іванович Кузищин (1930 — 2013) — історик, спеціаліст з економіки та культури античності, доктор історичних наук, професор.
Олексій Олексійович Вігасін (нар. 1946) - сходознавець, індолог, санскритолог, доктор історичних наук, професор.
Рік: 1991
Сторінок: 198
Розміри,см.:
довжина 21
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,200 кг
ІСТОРІЯ РУСІВ /Пер з рос.: І. Драч; передм.: В. Шевчук/ (Видання 1991 року)
Історико-політичний твір про минуле українського народу.
"Історія Русів" - це визначна пам'ятка української історіографії та літератури кінця XVIII - початку XIX ст. Книга представляє унікальний погляд на історію України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст.
Твір поєднує в собі риси історичного дослідження, політичного трактату та художньої прози. Автор, чия особа досі залишається предметом дискусій, подає історію українського народу крізь призму боротьби за свободу та державність. "Історія Русів" мала значний вплив на формування національної свідомості українців та розвиток української історіографії.
Книга довгий час поширювалася в рукописних копіях і справила великий вплив на багатьох видатних діячів української та російської культури, зокрема Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна.
Це видання є першим повним перекладом "Історії Русів" українською мовою, що робить цей важливий історичний документ доступним широкому колу читачів.
/
Бібліографічна інформація
Назва: ІСТОРІѦ РУСІВ
Автор: Г. Koниський (Пер. з рос.: Іван Драч)
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 317
Мова: українська
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст. В. П. Откович. (Видання 1990 року).
У книзі розглядається народний живопис, поширений у формі побутового іконопису. Це одне з малодосліджених явищ народної художньої культури. Розвиток народного живопису висвітлюється як окрема течія в українському мистецтві XVII—XVIII століть. Розглянуто місцеві центри народного іконопису, творчість деяких майстрів, особливості іконографії, поетики і стилістики народного живопису. Книга гарно проілюстрована.
Гарний подарунок для тих хто цікавиться українським народним мистецтвом, а також професійно вивчає цей напрям - для істориків та музейних працівників.
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст.
Автор: Откович Василь Петрович (1950-2017)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1990
Сторінок: 94
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Київ і околиці /Т. Доценко, М. Лябах/ (Мистецьке видання 1998 року)
Унікальний фотоальбом із видами Києва. Видання присвячено величній столиці нашої країни - Києву, як символу духовної сили і краси нашого народу. У альбомі містяться якісні фотографії міста, зокрема, річки Дніпра, красивої природи та відомих історичних пам'яток. Також у виданні є детальний опис усіх фото з екскурсом в історію та паралельний переклад тексту на англійську мову.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається історія та прекрасні види міста Києва.
Назва: Київ і околиці.
Рік: 1998
Київ, "Київський дім"
Мова: українська, англійська
Сторінок: 160
довжина 21,5
ширина 21,5
товщина 1
Вага: 0,550 кг
Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa (Авангардний живопис у післявоєнній Європі, італійське видання 1970 року)
Альбом авангардного живопису
Чудова монографія, проілюстрована 86 репродукціями.
«Перше запитання виникає у кожного, хто торкається теми авангардного живопису в післявоєнній Європі: у яких межах можна припускати історичний факт, який, безсумнівно, має велике значення, але не має безпосередньо культурного характеру, виділяти не лише хронологічно, але й точно з часу тогочасної художньої культури? Ідеалістична критика завжди заперечувала сенс такого перенесення, яке вона постулювала втручання прагматичної сфери в теоретичну; тоді як протилежна критична позиція натомість приваблюється детерміністським перенесенням: отже, у нашому випадку можна було б говорити про нову мистецьку культуру в післявоєнний період, оскільки трагедія Другої світової війни ознаменувала б загальну історична цезура, отже, маючи на увазі ту саму художню культуру.»
«Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa» (Авангардний живопис у післявоєнній Європі)
Автор: Enrico Crispolti
Видавництво: Fratelli Fabbri, Мілан, Італія, 1970
Мова: італійська
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
IL Futurismo (Футуризм, італійське видання 1970 року)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227