Новини
Дерсу Узала. Романы. /В. К. Арсеньев/ (Антикварне видання 1987 року)
Пригодницька класика російської літератури радянського періоду. Дане видання містить два романи відомого дослідника Далекого Сходу Володимира Арсеньєва - "По Уссурійському краю" та "Дерсу Узала", які розповідають про експедиції автора Уссурійською тайгою разом з його другом і провідником, гольдом (нанайцем) Дерсу Узала. Завдяки феєричному сюжету, який розвивається на фоні неймовірних пейзажів природи й життя малих народів Далекого Сходу, та доступній літературній мові, романи посідають почесне місце серед кращих творів в жанрі географічної та пригодницької літератури.
Твори написані російською мовою.
Видання стане чудовим подарунком для любителів пригод, географів та всіх, хто колекціонує антикварні книги.
Назва: Дерсу Узала. Романы.
Автор: Володимир Клавдійович Арсеньєв (1872-1930) - знаменитий російський мандрівник, географ, етнограф, письменник, дослідник Далекого Сходу, член Імператорського Російського географічного товариства. Все своє життя присвятив дослідженню Сибіру. Автор описав рельєф Примор'я та вперше детально обстежив гірську систему Сіхоте-Аліня, знайшов невідомі витоки найбільших річок краю і отримав перші відомості про їх глибини, режими течії, вивчав флору та фауну Примор'я, його корінних мешканців. Результат його експедицій - багаті за змістом праці, написані блискучою літературною мовою, а також художні книги «По Уссурійському краю» та «Дерсу Узалу». За мотивами останньої знятий японським режисером Акірою Куросава фільм "Дерсу Узала" отримав премію "Оскар".
Рік: 1987
Фрунзе "Кыргызстан"
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭРМИТАЖ. ЖИВОПИСЬ / (Мистецьке видання 1964 року)
Альбом репродукцій картин з зібрань Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі станом на 1964 рік, з передмовою та переліком представлених творів. В альбомі показано картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Веронезе, Тінторетто, Караваджо, Веласкеса, Мурільйо, Рубенса та інших видатніших митців живопису Італії, Фландрії, Іспанії та Франції тощо кінця XV — XIX ст., загалом 50 творів. Надає змогу до порівнянь та з’ясування зв’язків у царині образотворчих мистецтв цього часу. Для всіх, хто цікавиться живописом, також для студентів та викладачів.
Назва: Государственный эрмитаж. Живопись
Автор: П. Ф. Губчевський (укладач; вступ. стаття)
Рік і місце видання: 1964 р., Москва
Сторінок: 51
Мова: російська
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Твори. Олександр КОНИСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Оповідання, повість "Юрій Горовенко", поетичні твори українського письменника Олександра Кониського.
"Проза О. Кониського різна за тематикою, неоднакова за художнім рівнем. Життєвою основою його творів стали спостереження над життям Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені із часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики.
Вiн створив новий тип літературного твору, основні риси ярого повністю проявилися в оповіданнях «Доля одного письменника», «Тривога автора і видавника». Це, зокрема, поєднання художнього й публіцистичного елементів у створенні образу. Письменник зберігає і розвиває властивий йому принцип художньо-реалістичного розкриття дійсності, доповнюючи його публіцистичною загостреністю." (Сиваченко)
Твори
Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900)
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 640
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (Антикварне видання 1991 року)
Унікальне етнографічне видання. 36ipкa "Українці: народні вірування, повір'я, демонологія" знайомить читачів із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. У книжці надзвичайно цікаво описано дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. У виданні є науково-довіковий апарат та ілюстрації.
Книга сподобається усім, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю.
Назва: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.
Автор: упорядники: Анатолій Петрович Пономарьов (1939 — 2002) — відомий український історик та етнолог, доктор історичних наук.
Тамара Володимирівна Косміна (нар. 1963) - український етнограф.
Олена Боряк - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Рік: 1991
Київ, "Либідь"
Сторінок: 635
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,600 кг
Довідник працівника агрохімслужби (Наукове видання 1986 року)
Довідник з застосування мінеральних добрив
У довіднику викладено агрохімічну характеристику ґрунтів Української СРСР, ефективність органічних та мінеральних добрив, нормативи витрат поживних речовин на формуванні одиниці врожаю, механізацію застосування добрив, розподіл річних фондів мінеральних добрив. Основну увагу приділено питанням застосування пестицидів, оцінювання якості кормів, промислової технології застосування добрив на основі створення господарських пунктів хімізації та міжгосподарських агрохімічних комплексів. Розрахований на працівників агрохімслужби, агрономів.
«Довідник працівника агрохімслужби»
Автор: Носко Борис Семенович, головний науковий співробітник національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», академік Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Видавництво: Київ «Урожай» 1986
Мова: українська
Сторінок: 310
Історія Малоросії /Микола Маркевич/ (Видання 2003 року)
Перевидання фундаментальної праці Миколи Маркевича з історії України до кінця XVIII ст.
"Історія Малоросії" - це визначна пам'ятка української історіографії XIX ст., написана Миколою Андрійовичем Маркевичем. Книга охоплює історію України від найдавніших часів до кінця XVIII ст., представляючи широку панораму історичних подій та процесів.
Це видання є перевиданням перших двох томів оригінальної праці, вперше опублікованої у Москві в 1842-1843 рр. Текст подається в авторській редакції з частковою транслітерацією відповідно до сучасної граматики російської мови, що робить його доступнішим для сучасного читача.
Праця Маркевича є важливим джерелом для розуміння історичних поглядів та суспільно-політичної думки України XIX ст. Вона відображає тогочасні уявлення про історію українських земель, їхні відносини з сусідніми державами та процеси формування української нації.
Видання супроводжується передмовою та коментарями, які допомагають читачеві краще зрозуміти історичний контекст створення цієї праці та її значення для української історіографії.
Книга буде корисною для професійних істориків, дослідників державознавства, а також для всіх, хто цікавиться минулим українського народу.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Історія Малоросії
Автор: Микола Маркевич, автор передмови Ю.С. Шемшученко
Рік і місце видання: 2003, Київ
Сторінок: 662
Мова: дореформена російська (з частковою транслітерацією відповідно до сучасної граматики російської мови)
Помилка Оноре де-Бальзака /Натан Рибак/ (Антикварне видання 1956 року)
Історико-біографічний роман відомого українського письменника Натана Рибака, присвячений не менш знаменитому французькому письменнику Оноре де Бальзаку. Особливу увагу автор приділяє останнім драматичним подіям в житті головного героя (осінь 1847 - серпень 1850). В книзі розповідається про його перебування в Україні, про роман з польською поміщицею, підданою Російської імперії, графинею Евеліною Ганською, яку близький друг Оноре де Бальзака, Віктор Гюго, називає помилкою. Не зважаючи на всі перешкоди, за кілька місяців до смерті письменника Евеліна Ганська таки стала його дружиною. Зосереджується автор і на обставинах, в яких опинився Бальзак у маєтку графині, де за високим наказом російського імператора він постійно перебував під жандармським наглядом. Натану Рибаку вдалось створити живий образ Бальзака, не лише як письменника та художника, а передусім людини.
Твір написаний українською мовою.
Книга сподобається всім прихильникам творчості письменника Оноре де Бальзака та колекціонерам антикварних видань.
Видання містить екслібриси уже неіснуючих бібліотек.
Назва: Помилка Оноре де-Бальзака.
Автор: Натан Самійлович Рибак (1913-1978) — український радянський письменник єврейського походження. Його творчість присвячена подіям громадянської війни 1918–1922 років, Другій світовій війні, соціалістичному будівництву, історичній тематиці. Роман "Помилка Оноре де Бальзака" – один із кращих творів свого жанру, з глибоким проникненням як у психологію героїв, так і в суспільну атмосферу того часу. Роман перекладений на десятки мов, виходив також у Франції, де отримав багато позитивних відгуків.
Рік: 1956
Державне видавництво художньої літератури
Київ