Новини
Собрание сочинений в десяти томах /Виктор Гюго/ Антикварне видання 1972 року
Віктор Гюго - один із найяскравіших представників прогресивно-романтичної течії французької літератури ХІХ століття. Він найбільш відомий своїми творами романтичної літератури, такими як "Знедолені" та "Собор паризької богоматері". Гюго також писав вірші, п'єси та есе. За своє життя він написав безліч прозових та віршованих творів, а також філософські тексти та понад 4 000 малюнків. До видання увійшли найвідоміші твори автора.
З кольоровими ілюстраціями Народного художника РСФСР П. Пінкісевича та портретом автора.
Зміст:
Том 1: Стихотворения. Кузнецы. Последний день приговоренного к смерти. Клод Ге. Марьон Делорм.
Том 2: Эрнани. Король забавляется. Рюи Блаз
Том 3: Собор Парижской Богоматери
Том 4: Отверженные. Часть 1. Фантина
Том 5: Отверженные. Часть 2. Козетта
Том 6: Отверженные. Часть 3. Мариус. Часть 4. Идиллия улицы Плюме и эпопея улицы Сен-Дени
Том 7: Отверженные. Часть 5. Жан Вальжан
Том 8: Труженики моря
Том 9: Человек, который смеется
Том 10: Девяносто третий год
Назва: Собрание сочинений в десяти томах
Автор: Віктор Гюго
Видавець: Москва, 1972, "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 22 (10 книг)
Вага: 4,290 кг (10 книг)
Вопросы методологии исторического исследования. Теоретические проблемы истории феодализма. Л.В. Черепнин (Наукове видання 1981 року)
Збірка статей академіка Черепніна Л.В.
У книзі всебічно розкрито концепцію становлення та розвитку феодальної формації в Росії, послідовно розглянуті найголовніші сторони її соціально-економічної, політичної історії, еволюції суспільної думки та культури, історії класової боротьби у X—XVIII ст. Ця книга включає роботи Л.В. Черепніна з питань методології історичного пізнання, теоретичних проблем історії феодальної Росії.
«Вопросы методологии исторического исследования: теоретические проблемы истории феодализма»
Автор: Академік Лев Володимирович Черепнін (1905-1977)
Видавництво «Издательство «Наука» 1981
Мова: російська
Сторінок: 280
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інситуту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Георгій Малаков /Д. В. Малаков/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом присвячено творчості відомого українського графіка Георгія Васильовича Малакова, який активно працював у галузях станкової та книжкової гарфіки, екслібриса. Йому належать серії творів, присвячених війні 1941 - 1945 років, радянській армії і флоту, героїчній обороні Києва.
Альбом розрахований на широке коло шанувальників образотворчого мистецтва.
Назва: Георгій Малаков.
Автор: Дмитро Васильович Малаков (1937 — 2019) — український історик, києвознавець, колишній заступник директора Музею історії Києва, старший науковий співробітник музею.
Георгій Васильович Малаков (1928 — 1979) — український графік, заслужений художник УРСР. Працював у галузі станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Багато працював в галузі журнальної та газетної ілюстрації. Брат українського краєзнавця Дмитра Малакова.
Рік: 1984
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: _
довжина 26
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,400 кг
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст. В. П. Откович. (Видання 1990 року).
У книзі розглядається народний живопис, поширений у формі побутового іконопису. Це одне з малодосліджених явищ народної художньої культури. Розвиток народного живопису висвітлюється як окрема течія в українському мистецтві XVII—XVIII століть. Розглянуто місцеві центри народного іконопису, творчість деяких майстрів, особливості іконографії, поетики і стилістики народного живопису. Книга гарно проілюстрована.
Гарний подарунок для тих хто цікавиться українським народним мистецтвом, а також професійно вивчає цей напрям - для істориків та музейних працівників.
Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст.
Автор: Откович Василь Петрович (1950-2017)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1990
Сторінок: 94
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.
Слов’янське мовознавство (1988)
У збірці вміщено тексти доповідей українських мовознавців на Х Міжнародному з'їзді славістів. Їх проблематику складають питання, пов'язані з розробкою різних аспектів загальнослов'янської лінгвістики, порівняльно-історичного та зіставно-типологічного вивчення слов'янських мов, їх історичних і сучасних контактів.
Зміст
Желєзняк - Гідронімія України й проблема слов'янського етногенезу
Скляренко - Походження слов'янського і литовського циркумфлекса
Лукінова - Структура і семантика числівникових утворень у праслов'янській мові
Ткаченко - Слов'янські запозичення в неслов'янських мовах як джерело найдавніших слов'янських реконструкцій
Мельничук, Коломієць, Линник - Поєднання зіставно-типологчного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов'янських мов
Русанівський - Системна зумовленість розвитку лексики
Гриценко, Стоянов - Українсько-інослов'янські лексикосемантичні міжзональні паралелі
Андерш - Валентно-інтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов'янських мовах
Панько, Трофимович - Типовлогія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах
Акуленко - Основні етапи інтернаціоналізації словникового складу слов'янських мов
Їжакевич, Кононенко - Процеси лексико-семантичної і синтаксичної номінації у сучасних східнослов'янських мовах
Німчук - Лексика Київських глаголичних листків на фоні словникового складу найдавніших слов'янських пам'яток
Півторак - Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н.е.
Слов'янське мовознавство, доповіді
Київ, Наукова думка - 1988
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Труды по истории науки в России. Вернадский В.И. (1988)
Праці академіка В.І. Вернадського, чий портрет прикрашає банкноту 1000 гривень, на тему історії науки в Росії 18-20 ст. Під Росією автор мав на увазі Російську імперію загалом, а не власне Росію.
Зміст
- Михаил Васильевич Ломоносов
- Очерки по истории естествознания в России в 18 столетии
- Из истории Академии наук
- Памяти современников
- Фрагменты, воспоминания, письма.
Труды по истории науки в России
Автор: Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)
Рік: 1988
Мова російська
Сторінок: 464
Шевченко в колі сучасників /Марахов Г.І./ (Видання 1976 року)
Біографії однодумців та друзів Кобзаря.
У словнику, в основу якого покладено архівні, епістолярні документи, наукові дослідження, подається характеристика суспільно-інтелектуального середовища Т.Г.Шевченка. Книжка складається зі стислих біографій однодумців, друзів, знайомих поета, а також тих, хто перебував під впливом його творчості чи використовував її в своїй діяльності.
«Т.Г.Шевченко в колі сучасників». Словник персоналій.
Автор: Марахов Григорій Іванович
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 150
Кобзар. Тарас Шевченко (Видання 1980 року)
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.