Новини
Художня тканина західних областей УРСР. С. Й. Сидорович. (Видання 1979 року).
У книзі міститься дослідження про розвиток ткацького виробництва в західних областях України XIX - початку XX століть. Також здійснено класифікацію тканин за територіальним принципом і побутовим призначенням, показано технічні прийоми виготовлення художньої тканини. Книга є посмертним виданням досліджень українського етнографа та громадського діяча Савини Сидорович, що померла в 1972 році. Робота містить значну кількість ілюстрацій.
Видання прийде по душі як професійним дослідникам (мистецтвознавці, етнографи, художники) так і всім хто цікавиться українською вишивкою та любить колекціонувати чудово ілюстровані видання з мистецтва.
Художня тканина західних областей УРСР
Автор: Сидорович Савина Йосипівна (1895-1972)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1979
Сторінок: 153
Страницы воспоминаний /И. И. Мечников/ (Антикварне видання 1946 року)
Раритетний збірник автобіографічних статей. "Страницы воспоминаний" видатного науковця та одного з основоположників порівняльної патології І. І. Мечникова - це унікальна збірка його автобіографічних спогадів про видатних представників науки - найближчих друзів та однодумців. Статті у збірнику розташовані відповідно до етапів життя великого науковця: у статтях про Ковалевського, Сєченова, Пирогова та Умова висвітлено перший період життя та діяльності Мечникова, пов'язаний із його ембріологічними зацікавленнями, до остаточного переїзду за кордон; інші статті стосуються його причин від'їзду та періоду його життя за межами імперії, коли він повністю присвятив себе проблемам медицини. У "Додатках" зібрано додаткові документи, зокрема, коротка автобіографія, яка була написана у зв'язку з отриманням Нобелівської премії, два збережені записи особистого характеру, та безцінний документ - записи самоспостережень останніх років І. І. Мечникова.
Книга стане в нагоді дослідникам діяльності І. І. Мечникова та усім, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Страницы воспоминаний.
Автор: Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916) — український і французький науковець, один із основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету. Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор, почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Рік: 1946
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 279
довжина 22,5
ширина 15
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Оповідання /А. Тесленко/ (Видання 1986 року)
У книзі представлено 20 оповідань і 1-у повість Архипа Тесленка (1892-1911).
Художній спадок чи наймолодшого українського письменника відтворює нужденне і безправне життя українського селянства під гнітом Російської імперії початку ХХ ст. Літературні твори «перейняті безнадійним сумом, але й глибокої життєвої правди» (Українська мала енциклопедія). Літературознавці вважають найкращим мистецьким зразком А.Тесленка повість «Страчене життя». Особливо зворушливими і драматичними є оповідання останніх років, коли він чув подих смерті («Прощай життя», «Що б з мене було»). Книга містить ілюстрації художника Василя Євдокименка. Вступна стаття Віктора Костюченка.
Тесленко Архип – український письменник з Полтавщини. Організував драматичний гурток у рідному селі Харківці, ставив п’єси Т.Шевченка, М.Кропивницького та ін. За національно-просвітницьку діяльність був ув'язнений і провів два роки у російських тюрмах (1906-1908). Повернувся тяжко хворим і невдовзі помер. Він належить до «фундаторів нового літературно-мистецького стилю, який репрезентували Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник» (В.Костюченко).
Назва: Оповідання
Автор: Архип Тесленко
Рік і місце видання: 1985, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 317
Мова: українська
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Українська ідентичність у модусі міфологем (Руслана Демчук)
Авторка: Руслана Демчук
Рік: 2014
Кількість сторінок: 236
Національний дискурс і тема етнокультурної ідентичності набули неочікуваної актуальності після розпаду таких державних утворень, як СРСР, Югославія, фактично Грузія та Молдова. Анексія Криму й наміри розчленувати Україну зробили зазначену проблематику життєво важливою. Усталені поняття гуманітаристики щодо природності/еволюційності певних ідентифікаційних феноменів нині потребують кореляції або перегляду. Зокрема, Україна запропонувала відмінну від Росії модель соціального існування у контексті східноєвропейського простору, зумовлену як історико-культурною компонентою, так і специфічною самоідентифікацією індивідуумів.
У монографії розглянуто формування української ідентичності у ракурсі репрезентативних міфологем з актуалізацією концептів "ієротопія", "храмова свідомість", "мнемотоп", "крипторелігійна поведінка", "ностальгічний міф" тощо.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі
У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку 14 ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (У межах України).
Для дослідників - лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.
Автори: Ірина Желєзняк, Алла Корепанова, Лариса Масенко, Олексій Стрижак
Рік видання: 1985
Видавництво: Наукова думка
Мова: українська
Пластический язык архитектуры (Букіністика)
Пластический язык архитектуры
Класична книга про архітектуру. Букіністична рідкість.
Автори: Тиц, Воробйова
Рік видання: 1986
Мова: російська
Кількість сторінок: 312
На підставі комплексного розуміння архітектурної пластики як сукупності всіх пластичних засобів, що формують художній образ та беруть участь у розкритті його ідейного змісту, виявляється її значення в стилеутворенні та показуються інформаційні можливості.
Визначається місце різних видів пластики в образному вираженні змісту архітектурного твору.
Слов’яни і Русь: археологія та історія
Слов'яни і Русь: археологія та історія
Збірник наукових праць
Рік видання: 2013
Видавництво: Стародавній світ
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 500
Обкладинка тверда
Збірка наукових праць дослідників з історії, археології, культури Давньої Русі та Києва; проблеми утворення та розвитку давньоруських міст; культури кочових і осілих сусідів слов'ян і Русі; археології та історії України доби пізнього середньовіччя; питань методології історичного та археологічного дослідження; збереження і популяризації культурної спадщини.
Памятники Зарубинецкой культуры (Наукове видання 1959 року)
У збірнику дається перше в археологічній літературі узагальнення ранньослов'янських археологічних матеріалів, що належать до зарубинецької культури ІІ ст. до зв. е. - III-IV ст. н. е. (Середнє Подніпров'я). У вступі дана загальна характеристика ранньослов'янської культури та розглядається низка більш приватних питань, що належать до її вивчення. У наступних статтях публікуються найбільш важливі зарубинецькі пам'ятки, досліджені як у дореволюційні роки, так і за радянських часів. Матеріал має зведену археологічну карту. Збірка розрахована на фахівців археологів та істориків.
Полтавщина /Є. А. Дерлеменко/ (Мистецьке видання 1983 року)
Унікальний фотоальбом із видами Полтавщини. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Полтавщині - краю знаменитої Полтавської битви 1709 року, Сорочинського ярмарку, придніпровських пейзажів, героїчного історичного та культурного минулого. У альбомі містяться якісні фотографії полтавського краю, зокрема, чудових видів полтавських пейзажів, історичної архітектури міст і сіл, Сорочинського ярмарку та художніх промислів. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається пізнавати нашу рідну Україну.
У альбомі присутній екслібрис з назвою "Придбано на Сорочинському ярмарку. Полтавський облкниготорг".
Назва: Полтавщина.
Автор: Євген Анатолійович Дерлеменко - фотохудожник (пам'ятки архітектури та паркового мистецтва; краєвиди Грузії, роботи за мотивами творів Д. Гурамішвілі), засновник жанру фотопоеми.
Рік: 1983
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, німецька, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,600 кг