Новини
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
Киево-Могилянская академия /Хижняк З.И./ (Видання 1988 року)
Історія найвідомішого українського вишу.
У книзі висвітлюється історія становлення та розвитку Києво-Могилянської академії першого та довгого часу єдиного вищого навчального закладу на Україні та у всій Східній Європі. Розкриваються роль та місце Академії у розвитку освіти, науки, культури та суспільної думки українського народу. Досліджується її внесок у становлення української літературної мови, поетичної школи, філософських знань, історичної науки. Автор переконливо показує, що у XVII – першій половині XVIII ст. Києво-Могилянська академія грала роль між слов'янського просвітницького центру, надавала значний вплив на розвиток освіти в Молдавії, Валахії, Сербії, Чорногорії, підтримувала культурні зв'язки з іншими європейськими країнами. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією.
«Киево-Могилянская академия»(Києво-Могилянська академія)
Автор: Хижняк З.І.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1988
Мова: російська
Сторінок: 262
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Регуляция физиологических функций растений (Наукове видання 1986 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Збірник містить матеріали, що характеризують регуляторні механізми різних фізіологічних процесів рослини: метаболізму, біогенезу ультра- та мезоструктур, формування стійкості до несприятливих умов середовища, організації транспортних явищ, симбіотичної азотфіксації, адаптації, дихання та фотосинтезу, дії гербіцидів, зростання та формоутворення. Велику увагу приділено прикладним аспектам цих питань. Для фізіологів та біохіміків рослин, селекціонерів.
«Регуляция физиологических функций растений» (Регуляція фізіологічних функцій рослин).
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1986
Мова: російська
Сторінок: 271
Средневековые надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Средневековые надписи Софии Киевской. (Букіністика)
По материалам граффити XI - XVII вв.
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1976
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 456
Фундаментальне видання продовжує каталог 1966 року "Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV веков".
Публікуються відкриті після 1966 року графіті давньоруського та середньовічного часу.
Древнерусские надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Девяносто третий год /Виктор Гюго/ (Антикварне видання 1981 року)
Історичний роман французького класика світової літератури Віктора Гюго (1802-1885), який присвячений Францзькій революції 1793 року і її героям. Написанню книги передувало грунтовне опрацювання письменником записок учасників революції та наукових праць про цю історичну подію. У творі автор відтворив протиставлення революції і контреволюції і підвів це до моральної моральної дилеми: гуманні цінності і насильницькі методи їх досягнення.
Назва:Девяносто третий год
Автор: Віктор Гюго
Рік і місце видання: 1981, Москва, Видавництво «Правда»
Мова: російська
Сторінок: 397
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,430 кг
Пять континентов. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
Книга містить описи подорожей, які здійснив академік Вавилов по планеті в пошуках нових корисних рослин.
Пять континентов
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 213
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Товста могила /Мозолевський Б.М./ (Наукове видання 1979 року)
Археологія скіфів.
Книгу присвячено публікації та науковій інтерпретації матеріалів дослідження скіфського кургану Товста Могила, розкопаного на околиці м. Покров Дніпропетровської області 1971 р. Наведено повне описання пам'ятки, аналіз поховальних звичаїв та матеріальної культури, зроблено висновки щодо місця кургану серед одночасних пам'яток Нижнього Подніпров'я. Розрахована на істориків, археологів, музеєзнавців, етнографів, мистецтвознавців.
«Товста могила»
Автор: Мозолевський Б.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 244
Материалы и исследования по Археологии СССР №17/ А. Л. Якобсон / (Антикварна книга 1950 року)
17-й випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений середньовічному Херсонесу XII-XIV ст. Монографія А. Л. Якобсона є комплексним дослідженням історії та матеріальної культури Херсонеса (Херсона) в пізньому середньовіччі.
Автор розглядає широке коло питань, включаючи:
- політичну історію міста та його відносини з Київською Руссю, Візантією, половцями та іншими сусідами
- економічний розвиток та торговельні зв'язки
- етнічний склад населення
- архітектуру та планування міста
- розвиток ремесел, особливо гончарного виробництва
- художню культуру, зокрема виробництво поливної кераміки та монументальну архітектуру
Видання є фундаментальним дослідженням, яке базується на археологічних матеріалах та писемних джерелах. Воно надає глибокий аналіз економічного, соціального та культурного розвитку одного з найважливіших міст Північного Причорномор'я в середні віки.