Новини
Матеріали з антропології України. Випуск 2 (Збірка наукових статей 1962 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Смолянський - Стандарти зросту, окружності грудної клітки та ваги школярів загальноосвітніх шкіл м. Донецька
Смолянський, Нестеренко - Фізичиний розвиток дітей-школярів м. Донецька
Дяченко, Жиляєва - Антропологічна характеристика українців Хотинщини
Данилова - Локомоція приматів у зв'язку з формуванням руки і прямоходінням людини
Зіневич - До антропології Шестовицького могильника
Алексєєв - Антропологія Салтівського могильника
Соколова - Антропологічні дані про черепи з Керчі
Соколова - Черепи з кургана епохи бронзи в районі м. Бахчисарая
Матеріали з антропології України. Випуск 2
Рік: 1962
Сторінок: 95
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Походження Києва. Боровський Я.Є. (Наукове видання 1981 року)
Книга про історію Києва. Автор вперше подає монографічний огляд вітчизняної історіографії про походження Києва (XVIII-XX ст.) відзначає значні досягнення істориків у вивченні цієї проблеми, залучає маловідомі писемні джерела для її вирішення. Для істориків, археологів та всіх хто цікавиться історією нашої Батьківщини.
"Походження Києва". Історіографічний нарис
Автор: Боровський Ярослав Євгенович (1937-2003)
Видавництво Київ "Наукова думка" 1981
Мова українська
Сторінок 152
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. Хвойка В. В. (репринт)
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена.
Автор: Хвойка В. В.
Рік видання: 2008 (передрук видання 1913 року)
Мова: російська
Кількість сторінок: 160 з ілюстраціями
Класика української археології від відкривача Трипільської культури.
Книги схожого змісту:
1. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі. Археологія Волині. (Козак. Д. Н.)
2. Городища 9 – 13 ст. на території літописних древлян (Звіздецький Б. А.)
3. Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть
4. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
5. Венеди (Козак. Д. Н.)
6. Слов’яни і Русь: археологія та історія
7. Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
8. Давні землероби Волині
9. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. Збенович В.Г. (Наукова книга 1989 року)
10. Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники. Павловский И.Ф. (репринт)
Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським.
Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі.
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.)
Мова: російська
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Киево-Печерская лавра /С. К. Килессо/ (Науково-довідкове видання 1975 року)
Енциклопедія з архітектури. У книзі "Києво-Печерська лавра" йдеться про історію однієї з найвідоміших українських святинь, яка починає свій відлік від заснування Печерський монастиря. Перші монументальні споруди, які були зведені в тому місці, стали взірцем для будівництва та прикраси храмів в інших давньоруських містах. Саме в Києво-Печерському монастирі працював Нестор Літописець, також там творили давньоруські художники Олімпій та Григорій. Автор цікаво розповідає про період другої половини XVII-середини XVIII століття - час розквіту українського бароко, коли було завершено створення цілісного архітектурного ансамблю монастиря.
Резюме та список ілюстрацій у виданні подані англійською мовою.
Попри те, що видання 1975 року і в ньому є нотки ідеологічної забарвленості, воно все ще цінне документальним фактажем і вишуканим ілюстративним матеріалом.
Назва: Киево-Печерская лавра
Автор: Сергі́й Костянтинович Кілессо (1931 — 2012) — український архітектор і мистецтвознавець, дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури.
Рік: 1975
Москва, "Искусство"
Сторінок: 141
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,670 кг
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР / Велигоцкая Н.И./(Видання 1986 року)
Альбом українського народного мистецтва.
Альбом містить 239 ілюстрацій робіт українських прикладних художників – скло, ткацтво, вишивки, кераміка, фарфор усіх регіонів України. Підписи до ілюстрацій англійською мовою.
«Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР. 70-е – начало 80-х годов» (Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. 70-ті – початок 80-х років)
Автор: Велигоцька Н.І.
Видавництво: «Советский художник», Москва, 1986
Мова: російська та англійська
Сторінок: 192
Боспорские исследования. Вып. X /Ред.-сост. А.И. Айбабин, В.Н. Зинько/ (Наукове видання 2005 року)
Збірник наукових статей з античної та середньовічної історії Північного Причорномор'я.
Це ювілейний десятий випуск "Боспорських досліджень", який представляє широкий спектр досліджень, пов'язаних насамперед з античною та середньовічною історією й археологією Північного Причорномор'я. У збірнику провідні фахівці та молоді дослідники з України та Росії розглядають питання історії та археології Боспору, Скіфії, Херсонесу, Візантії, а також культурно-історичної спадщини Криму.
Серед тем, висвітлених у збірнику:
- Грецька кераміка з графіті у скіфських похованнях
- Реконструкція системи доріг і клерів міст європейського Боспору
- Хора міст європейського узбережжя Боспору Кіммерійського в III-II ст. до н.е.
- Датування шарів і комплексів поселень за амфорними інноваціями
- Хронологія скляних колбоподібних посудин з боспорського некрополя
- Мартирії при Західній базиліці Херсонеса
- Храм св. Апостолів у візантійському Херсоні
- Географічний фактор у будівництві фортеці "Єні-Кале"
Видання також містить публікації про скляний глечик IV ст. н.е. з некрополя Німфея та коштовності з Келегейських хуторів.
Книга буде корисною для істориків, археологів, музейних працівників, викладачів та всіх, хто цікавиться історією та археологією Північного Причорномор'я.
/
Бібліографічна інформація
Назва: Боспорские исследования. Вып. X
Автор: Ред.-упор. О.І. Айбабін, В.М. Зінько
Рік і місце видання: 2005, Сімферополь-Керч
Сторінок: 396
Мова: російська