Новини
Степан Васильченко. Оповідання. Повісті. Драматичні твори (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
В книзі друкуються твори видатного українського письменника Степана Васильченка - оповідання про сільське життя на зламі епох початку 20 століття.
До збірки також увійшли драматичні твори "На перші гулі" та "Кармалюк".
Оповідання. Повісті. Драматичні твори
Автор: Степан Васильович Васильченко (1879-1932)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 600
Искусство гуцулов /Д. Н. Гоберман/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. У книзі "Искусство гуцулов" висвітлюється гуцульське мистецтво – творчість невеликої групи українців, яка населяє район Східних Карпат на перетині нинішніх трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Видання містить близько 180 ілюстрацій, зібраних з різних населених пунктів Гуцульщини.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Искусство гуцулов.
Автор: Давид Ноєвич Гоберман (1912 - 2003) - художник, графік, фотограф, мистецтвознавець і етнограф. Член Спілки художників СРСР.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Сторінок: _
довжина 23
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,800 кг
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія. Феодосій Макаревскій (Репринт 2000 року)
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія.
Феодосій Макаревскій
Видавництво “Дніпрокнига”,
Рік видання: 2000 (перевидання 1880)
Мова: російська, українська
Стан: є сліди користування.
Фундаментальна робота 19-го століття, яка висвітлює як загальну історію християнства в Катеринославській губернії, так і історію окремих парафій єпархії в 18 ст. (фактично короткою історією найстарших першопоселень краю).
Катеринославська губернія займала величезний простір Українського Півдня — частини сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської областей.
Першопублікація доповнена сучасною вступною статтею.
Пієта в камені /В. В. Пилип’юк/ (Мистецьке видання 1995 року)
Унікальне мистецьке видання. "Пієта в камені" - чудовий альбом Василя Пилип'юка, у якому він талановито, на високому творчому регістрі мовою слова та фотографії оповів про європейську музейну перлину - Личаківський цвинтар у Львові. Личаківський меморіал - це не просто міське кладовище, а своєрідний мистецько-архітектурний заповідник площею понад 40 гектарів. Личаківський цвинтар - один із найстаріших цвинтарів України - заснований у XVI ст. Найдавніша надмогильна плита, що збереглась до наших днів, датується 1789 роком. На цвинтарі - близько трьох тисяч пам'ятників і гробівців вишуканої мистецької роботи. Серед них - витвори відомих скульпторів і архітекторів минулого: Г. Вітвера, П. Евтельє, Антона та Йогана Шімзерів, Ю. Марковського, П. Філіппі, Т. Баронча, К. Годебського, С. Левандівського, Г. Кузневича, С. Литвиненка та інших.
Видання містить багато унікальних фотографій з Личаківського цвинтару.
Альбом сподобається усім, хто цінує пам'ятки минулого, мистецтво й унікальні мистецькі видання.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Пієта в камені.
Автор: Василь Васильович Пилип'юк (1950 — 2017) - маестро української художньої фотографії, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Є автором цілої низки фотоальбомів, серед яких найвідоміші: "Львів", "Живиця", "В краю Черемоша й Прута", "До тебе полинуть", "У світ широкий", "Пієта в камені", "Львівщина".
Львів, "Світло й Тінь"
Мова: українська, англійська, польська
Сторінок: 175
довжина 30
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,940 кг
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Нариси з історії та культури євреїв України (2005)
У книзі представлені нариси з історії та культури євреїв, які проживають на території сучасної України, починаючи з прадавніх часів до сьогодення. Нариси висвітлюють різноманітні сторони життя євреїв, віковічні традиції та побут, виникнення хасидизму, розвиток єврейської літератури та друкарства, українсько-єврейські взаємини впродовж століть, трагічну долю українського єврейства під час Голокосту. В книзі представлені нариси про історію єврейського мистецтва, літературу, книговидання, архітектуру, становлення та розвиток єврейського театру та кінематографу.
Нариси з історії та культури євреїв України
упоряд. та ред. Л. Фінберг, В. Любченко
Сторінок: 437
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Зрада, або як стати володарем /Раїса Іванченко/ Видання 1988 року
Третя частина тетралогії з історії Київської русі, за яку авторка отримала Шевченківську премію 1996 року.
Раїса Іванченко - кандидат історичних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, автор численних прозових і поетичних творів. У романах тетралогії "Гнів Перуна" (1982), "Золоті стремена" (1984), "Зрада, або Як стати володарем" (1988), "Отрута для княгині" (1995) відтворила образи видатних діячів доби Київської Русі.
Соя /Христо Горанов/ (Болгарське видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Книга написана на основі багатого експериментального матеріалу, оригінальних даних польових досліджень у нашій країні та літературних даних за кордоном. Розглянуто основні питання: історія та походження класифікації; ботанічні та біологічні особливості сої; хімічний склад, розвиток і у вашій країні, з результатами інтродукції та селекції; сортовий склад і насінництво. Широко розроблені питання технології вирощування сої, програмування виробництва, а також питання використання в різних сферах промисловості – харчовій, кормовій і технічній. Здійснено цикл наукових досліджень, промислового виробництва та використання. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства, виробничників і науковців, спеціалістів харчової та комбікормової промисловості, а також на широке коло осіб.»
«Соя»
Редактор: Христо Горанов
Видавництво: «ЗЕМИЗДАТ», Софія, 1978
Мова: болгарська
Сторінок: 197
Каталог колекції документів Київської Археографічної комісії. 1369–1899
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375