Новини
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
ДИВО / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1982 року)
Роман "Диво" Павла Загребельного присвячений одному з найвеличніших архітектурних досягнень Київської Русі — Софійському собору. У центрі сюжету — процес його створення, доля майстра, який його збудував, і багатошарова історія, що віддзеркалює різні епохи та покоління. Цей твір майстерно поєднує реальні історичні події з художнім вимислом, досліджуючи глибину людської творчості та її вплив на культуру та спадщину.
Загребельний показує собор не тільки як архітектурний шедевр, але і як символ духовного, культурного і національного підйому. Він вплітає у роман декілька часових ліній, які охоплюють період будівництва собору та події значно пізніших століть, підкреслюючи неперервність історії та важливість збереження пам’яті про минуле.
Bruce Pennington (Брюс Пеннінгтон, Видання 1976 року)
Альбом робіт відомого художника - фентезі
«Ці таблиці, як і ілюстрації, самі по собі не є творами пророцтв, а є тлумаченнями пророцтв. Обидва вони охоплюють один і той самий період Європа протягом двохсот років від початку двадцять другого століття до років, які безпосередньо передували «Великому тисячоліттю, на початку двадцять четвертого століття». Таблиці та ілюстрації взяті з мого тлумачення пророцтв Нострадамуса та співвідносяться з біблійними. Брюс Пеннінгтон»
«Bruce Pennington». Альбом.
Автор: Bruce Pennington, художник - фентезі народився 1944 року в Сомерсеті. Мистецтво було його головним інтересом у школі, і після того, як його сім’я переїхала на південний схід Англії поблизу Лондона, він, приблизно у віці 15 років, почав відвідувати вечірні заняття в сусідній Бекенхемській школі мистецтв, переважно роблячи натурні малюнки за професійними моделями . . Це призвело до того, що мене прийняли туди як студента денної форми навчання з 1960-62 років. Звідти він закінчив Ravensbourne College of Art у Бромлі. Наприкінці навчання Пеннінгтон розчарувався в образотворчому мистецтві, тому, змінивши «нудьгу образотворчого мистецтва на розпусту комерційного мистецтва», він почав працювати над кіноплакатами, сміливість і вульгарність яких він вважав продовженням поп-арту, який був його захоплення в коледжі. У віці двадцяти одного року, у середині 1960-х, він був досить амбітним і впевненим у собі, щоб планувати залишити кіноафіші заради кар’єри незалежного ілюстратора. Між 1964 і 1966 роками він поступово створив портфоліо власних приватних робіт, сподіваючись залучити видавців як потенційних клієнтів.
Видавництво: Paper Tiger, A Dragon’s World Book 1976
Мова: англійська
Сторінок: 91