Новини
Південноруські образи та портрети. В.П. Горленко (Видання 1993 року з видання 1898 року)
Книжка Майстра Слова віртуозного стиліста Василя Петровича Горленка, написана майже 100 років тому
Репринтне відтворення видання 1898 року. Серія книжкових пам’яток «Українські пропілеї». По програмі українознавчих досліджень, фінансується за рахунок благодійницьких пожертв українських громад США та Канади
Зміст:
- Родина Гоголя
- Із історії южнорускаго общества начала XIX века
- Киев в 1799 году
- Шевченко -- живописец и гравер
- Две поездки с Н.И.Костомаровым
- Україна в изображениях французов
- M.M. Макаровский
- Г.О.Квитка
- Аполлоновы житницы
- Захолустье
- Заветы деревни
«Південноруські образи та портрети»
Автор: Василь Петрович Горленко (1853-1907)
Видавництво Київ - 1993
Мова дореформена російська
Сторінок 232
Тарас Шевченко Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях (Видання 1991 року)
Альбом присвячений Великому Кобзарю
Матеріали альбому відображають життєвий і творчий шлях великого українського поета, революціонера - демократа, мислителя, художника, розкривають його зв'язки з прогресивними діячами свого часу. В альбомі вміщено уривки з творів, листів, щоденника поета, висловлювання про нього видатних письменників, дослідників, громадських діячів.
«Тарас Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях»
Видавництво: «Радянська школа», Київ 1991
Мова: українська
Сторінок: 326
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Твори. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Збірка творів видатних українських літераторів XIX століття - Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки
"Перші три десятиліття XIX ст. висунули перед молодою українською літературою багато складних проблем, починаючи з відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і кінчаючи визначенням характеру і шляхів її розвитку. Необхідно було переборювати не лише самодержавні утиски і переслідування, а й скептичне ставлення шовіністичних кіл до самої можливості створення літератури українською мовою.
Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петру Гулаку-Артемовському і Євгену Гребінці"
Поетичні твори. Петро Гулак-Артемовський. (1790-1865)
Поетичні твори. Повісті та оповідання. Євген Гребінка. (1812-1848)
Київ - 1984 - Наукова думка
Сторінок: 605
Испанская революция / Г. Гомец / (Антикварна книга 1933 року)
Книга про революційне мистецтво в Іспанії початку XX ст.
Автор, Геліос Гомес, представлений як один з передових революційних художників Заходу. У передмові описується розвиток руху революційних художників у контексті світової економічної кризи та зростання робітничого руху. Підкреслюється вплив будівництва соціалізму в СРСР на формування поглядів західних революційних митців. Гомес розглядається як типовий представник цього руху.
Київська Русь: культура, традиції (Наукове видання 1982 року)
У збірнику статей досліджується матеріальна і духовна культура Київської Русі та давньоруських князівств періоду феодальної роздробленості. Висвітлюються результати археологічних досліджень слов’яноруських пам’яток Наддністрянщини, аналізуються писемні джерела про культурну спадщину стародавнього Києва та Київської Русі. Ряд статей присвячено розвитку філософської думки Київської Русі, ролі давньоруських традицій у розвитку культури східнослов’янських народів, зміцненні їх єднання. Для істориків, археологів, філологів.
Київська Русь: культура, традиції : збірник наукових праць
Редактори: АУЛІХ ВІТОЛЬД ВІТОЛЬДОВИЧ, ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ, КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 152
Научное наследство. Том первый (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне видання про відомих науковців. У першому томі "Научного наследства" містяться наукові праці, щоденники, спогади та листування видатних учених XVIII століття. У виданні є цікаві матеріали, які висвітлюють діяльність відомого науковця М. В. Ломоносова. Також у цьому томі є унікальні матеріали, які стосуються видатного механіка та винахідника І. П. Кулібіна, ембріолога й антрополога К. М. Бера та великого хіміка Д. І. Менделєєва. Окремі розділи видання присвячено вченим В. О. й О. О. Ковалевським, мікробіологу І. І. Мечникову, фізику П. М. Лебедєву та натуралісту і науковцю Роберту Гуку.
Видання зацікавить науковців, істориків та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями.
Назва: Научное наследство. Том первый.
Рік: 1948
Москва - Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 831
довжина 26
ширина 17
товщина 4,5
Вага: 1,580 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Цусима / А. Новиков-Прибой / (Видання 1989 року)
Головна книга письменника Новікова-Прибоя, робота над якою почалася під час перебування автора в японському полоні.
В романі-епопеї відомого радянського письменника розповідається про Цусимський морський поєдинок під час російсько-японської війни 1904-1905 років. В романі автор викладає своє дослідження війни, спираючись на щоденники з полону, спогади учасників війни, архівні матеріали.
Назва: Цусіма
Автор: Олексій Новіков-Прибой
Рік: 1989
Місто: Одеса
Видавництво: Маяк
Сторінок: 838
Мова: російська
Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка / Іофанов Д. / (Видання 1957 року)
Збірка унікальних архівних документів та матеріалів про Тараса Шевченка, включаючи раніше неопубліковані автографи, листи та спогади сучасників.
Фундаментальна праця Д. Іофанова представляє маловідомі та неопубліковані документи про життя і творчість Тараса Шевченка, знайдені в літературних архівах. Серед унікальних матеріалів: перша редакція "Передмови" до нездійсненного видання "Кобзаря" 1847 р., шість автографів поета (включно з єдиним вцілілим листом з Раїмського укріплення), неопубліковане листування з П. Кулішем, спогади Ф. Лазаревського про оренбурзьке заслання, документи про спорудження пам'ятника Шевченку в 1907-1914 рр. Книга містить листи визначних діячів культури – М. Коцюбинського, І. Рєпіна, М. Лисенка, а також унікальні спогади про перебування поета в Раїмському укріпленні. Усі матеріали подані мовою оригіналів з науковими коментарями.
Присутні помітки минулих власників.
Херсонес Таврический в третьей четверти 6 – середине 1 вв. до н.э. Очерки истории и культуры
Автори: Зубар Віталій Михайлович, Буйських Алла Валеріївна, Кравченко Евеліна Антонівна, Русяєва Марина Вікторівна
Рік видання: 2005
Мова: російська
Кількість сторінок: 628
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту археології НАН України
Монографія є черговою книгою багатотомного видання, присвяченого історії та культурі Херсонеса Таврійського за античної та середньовічної епох. Видання задумане та здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський” Міністерства культури і туризму України. В книзі розглянуто історію Херсонеса протягом третьої чверті VI – середини I ст. до н. е., взаємовідношення з варварським населенням Таврики, основні тенденції економічного розвитку, соціальний та етнічний склад населення, державний устрій, містобудівництво та архітектура, релігійне світосприйняття херсонеситів, їхні культура та мистецтво. Підбиті підсумки вивчення історії та культури Херсонеса вітчизняними та зарубіжними спеціалістами протягом більш як 170 років.
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342