Новини
Шуани або Бретань 1799 року. Батько Горіо. /Оноре де Бальзак/ (Видання 1976 року)
Два романи О.Бальзака. Переклад з французької.
Французька література може пишатися великою плеядою талановитих письменників, які стали її совістю, її славою, твори яких належать до золотої скарбниці світової культури. Адже кожен з них - творець галереї неповторних образів, в яких відбилися соціально-політичні конфлікти, що ними позначені різні періоди історії Франції. Та навряд чи можна серед усіх французьких літераторів знайти постать величнішу, ніж пост Оноре де Бальзака.
«Шуани або Бретань 1799 року. Батько Горіо»
Автор: Оноре де Бальзак
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 532
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Етнографічний нарис українських п'яницьких пісень, під якими автор розумів пісні, в сюжеті якої були присутні дії під впливом алкоголя.
Нарис виходить за просто огляд такого роду пісень, пропонуючи додатковий аналіз особливостей сімейних відносин.
Автор книги доктор філологічних наук, професор. Відомий тим, що став першим викладачем в історії Харківського університету почав використовувати українську мову в своїх лекціях (з 1906 року).
Малорусскія пьяницкія пѣсни. Н. Ѳ. Сумцова
Изданіе редакціи "Кіевской Старины"
Автор: Сумцов Микола Федорович
Рік: 2013 (репринт з книги 1886 року)
Мова: дореформена російська
Кількість сторінок: 32
Избранные сочинения. Н. А. Майсурян (Наукова робота з рослинництва 1970 року)
Збірка статей Миколи Олександровича Майсуряна, доктора сільськогосподарських наук.
Зміст
- Биологические исследования
- Изучение семян и плодов культурных и сорных растений
- Исследования по растениеводству и селекции
- Зерновые бобовые и проблема растительного белка
- Изучение люпина
- Методические исследования
- Очерки о жизни и творчестве выдающихся ученых
- О растениеводстве в зарубежных странах
Избранные сочинения
Автор: Майсурян Микола Олександрович (1896-1967)
Рік: 1970
Мова російська
Сторінок: 574
Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери /В. М. Цигилик/ Наукове видання 1975 року
У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство.
На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення.
Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо
Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури)
Автор: В. М. Цигилик
Видавець: Київ, 1975, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 171
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 1
Вага: 0,210 кг
Державна заслужена капела бандуристів Української РСР /Ященко Л.І./ (Видання 1970 року)
Творчий шлях та мистецькі досягнення колективу
До славної плеяди популяризаторів, народної пісні належить і Державна заслужена капела бандуристів УРСР, яка продовжує і розвиває традиції українського кобзарського мистецтва. Ось про цей своєрідний колектив, його багаторічний творчий шлях та мистецькі досягнення і розповідає ця книга.
«Державна заслужена капела бандуристів Української РСР»
Автор: Ященко Леопольд Іванович
Видавництво: «Музична Україна», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 83
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.
Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840-1890). Павловский И.Ф. (репринт)
Агролесомелиорация (Антикварне видання 1956 року)
Унікальне раритетне агрономічне видання. У книзі "Агролесомелиорация" містяться цікаві матеріали про степове полезахисне лісорозведення, ерозію ґрунту і бротьбу з нею, а також про закріплення та освоєння пісків. Попри радянську пропаганду у тексті, видання має багато цінної та рідкісної інформації.
Видання ілюстроване, у ньому є також багато мап та схем.
Книга стане в нагоді агрономам, працівникам лісового господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Агролесомелиорация.
Автор: редактор: Микола Іванович Сус (1880 - 1967) - учений, лісомеліоратор, заслужений діяч науки, академік.
Рік: 1956
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 311
довжина 23
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 1,020 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
САГАЙДАЧНИЙ/ АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ./ (Видання 1989 року)
До книги українського письменника Андрія Чайковського (1857-1935) ввійшов історичний роман у трьох книгах «Побратими», «До слави» та нариси «Петро Конашевич-Сагайдачний» і «Запорожжя», в яких на документальній основі зображено події кінця XVI початку XVII ст., коли гетьманом українського запорозького козацтва був Сагайдачний.
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії.
Автор: Козак Олександра Денисівна
Рік видання: 2010
Мова: українська
Кількість сторінок: 396 з ілюстраціями
Справжня сучасна наукова книга про жителів Києва 10-13 століть.
Робота присвячена підрозділу антропології - палеопатології. Джерелознавчу базу складають кісткові рештки з поховань, знайдених на території давньоруського Києва.
У монографії розглядаються такі хвороби як отити, менінгіти, захворювання респіраторного тракту, а також цинга, анемія, туберкульоз, проказа, наводиться система їх діагностики на кістках та аналізується їх поширення у давньоруському місті. Окремі розділи присвячено аналізу та інтерпретації травм, професійних змін опорно-рухової системи чоловіків і жінок Києва. Демографічні показники розглядаються на тлі поширення захворювань у представників різних вікових груп населення Києва, в порівнянні з іншими містами Давньої Русі та Європи. На базі демографічних показників, виявлених травм, захворювань суглобів, патологій зубів, маркерів фізіологічного стресу, а також інфекційних захворювань виділено антропо-патологічні комплекси, які відповідають соціально відмінним групам населення.
Подібні книги:
1. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
2. Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі
3. Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року)
4. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (ІХ–Х ст.) Артем Папакін
5. Мілітарія Київської Русі (Бережинський В. Г.)
6. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Микола Джеря. Кайдашева сім’я / Іван Нечуй-Левицький / (Видання 1987 року)
Збірка класичних творів видатного українського письменника-реаліста.
Книга містить дві найвідоміші повісті Івана Нечуя-Левицького - "Микола Джеря" та "Кайдашева сім'я". Ці твори є яскравими зразками української реалістичної прози другої половини XIX ст.
У повісті "Микола Джеря" автор змальовує долю українського селянина-кріпака, його боротьбу за волю та людську гідність. "Кайдашева сім'я" - це сатирична сімейна хроніка, що висміює дріб'язковість та егоїзм у стосунках між близькими людьми.
Нечуй-Левицький майстерно зображує побут, звичаї та соціальні проблеми тогочасного українського села. Його герої - живі та колоритні персонажі, чиї характери розкриваються через яскраві діалоги та влучні описи.
Мова творів багата на народні вислови, прислів'я та приказки, що робить їх цінним джерелом для вивчення української етнографії та фольклору.
Ці повісті залишаються актуальними й сьогодні, адже порушують вічні теми людських взаємин, моралі та пошуку справедливості.
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269