Новини
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Сіу борються /Мілослав Стінгл/ Видання 1986 року
Цивілізація індіанців сьогодні, так би мовити, нежива. Іхній дивовижний світ уже зник, перекреслений швидко пульсуючим життям атомного та космічного віку. Мова жестів, пірамідальний намет-типі, племінне законодавство, складний суспільний устрій, індіанське мистецтво - перемістилися сьогодні за вітрини музеїв.
І все ж індіанці Америки не загинули.
Повісті чеського мандрівника і етнографа про історію та антиколоніальну боротьбу індіанських племен Північної та Південної Америки.
Для середнього та старшого шкільного віку.
Назва: Сіу борються
Автор: Мілослав Стінгл
Видавець: Київ, 1986, Веселка
Мова: українська
Сторінок: 222
довжина 21
ширина 13,5
товщина 1,5
Вага: 0,240 кг
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (Антикварне видання 1991 року)
Унікальне етнографічне видання. 36ipкa "Українці: народні вірування, повір'я, демонологія" знайомить читачів із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. У книжці надзвичайно цікаво описано дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. У виданні є науково-довіковий апарат та ілюстрації.
Книга сподобається усім, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю.
Назва: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.
Автор: упорядники: Анатолій Петрович Пономарьов (1939 — 2002) — відомий український історик та етнолог, доктор історичних наук.
Тамара Володимирівна Косміна (нар. 1963) - український етнограф.
Олена Боряк - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Рік: 1991
Київ, "Либідь"
Сторінок: 635
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,600 кг
Toulouse-Lautrec and the Parise of the Cabarets (Тулуз-Лотрек і Париж кабаре (колекція сучасного мистецтва). Американське видання 1975 року)
Альбом робіт художників-імпресіоністів
В останній чверті дев’ятнадцятого століття група бунтівних молодих художників відмовилася від запилених моделей і предметів мистецтва, пов’язаних із грецькими та римськими міфами, щоб широко відчинити вікна й поглянути на природу. Кілька років тому вони почали виставляти мольберти поза дверима, вони віддавали перевагу невизначеності світла, яке було природним і живим, хоча й нерівномірним, а не ідеальному, штучному освітленню академічних шкіл. Цих митців зневажливо називали «la bande a Monet». Проте, як група, вони поєднували різноманітність з індивідуальністю. Усі вони мали талант — у більшості з них була навіть нотка генія. Справді, було б важко уявити групу Коли вони вперше виставляли свої роботи, їх презирливо називали «імпресіоністами».
«Toulouse-Lautrec and the Parise of the Cabarets»
Автор: Jacques Lassaigne (Жак Лассен)
Видавництво: Lamplight Pub Нью-Йорк 1975
Мова: англійська
Сторінок: 91
Основы сельскохозяйственного опытного дела /Константинов/ (Наукове видання 1952 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Сільськогосподарська дослідна справа охоплює вивчення великої кількості питань: з економіки та організації сільського господарства, з рослинництва, тваринництва та механізації. У цій роботі охоплюється лише частина основних питань сільськогосподарської дослідної справи, що мають особливо важливе значення для дослідника: методи польових досліджень, комплексність постановки дослідів, методи обробки дослідних даних, а також питання сільськогосподарського районування та, частково, організаційні питання.
«Основы сельскохозяйственного опытного дела» (Основи сільськогосподарської дослідної справи)
Автор: Константінов П.Н.
Видавництво: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1952
Мова: російська
Сторінок: 442
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302
Стефан Цвейг / Мария Стюарт / (Видання 1992 року)
Відома книжка австрійського класика про життя королеви Шотландії Марії Стюарт.
Цей роман - романтизована біографія чи не найзагадковішої королеви в історії. Її образ описували художники різних років по-своєму: то мученицею, то вбивцею, то інтриганкою, то святою...
Стефан Цвейг намагався психологічно розкрити образ Марії Стюарт, її нестримні пориви та пристрасті, що вбили в ній все людське.
Назва: Марія Стюарт
Автор: Стейфан Цвейг
Рік: 1992
Місто: Харків
Видавництво: Прапор
Сторінок: 336
Мова: російська
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Избранные сочинения по естествознанию /И. В. Гёте/ (Наукове видання 1957 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Й. В. Гете - приклад поєднання в одній людині великого поета, глибокого мислителя та видатного вченого. Гете був у науці також творчим, як і у сфері поезії. Пізнання природи було його основним, провідним та найулюбленішим заняттям. У його книзі "Избранные сочинения по естествознанию" містяться цікаво написані тексти про утворення органічних істот і вчення про колір. Автор також торкається загальних питань природознавства.
Книга містить додатки та ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців, зокрема, ботаніків та зоологів, а також натуралістів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями відомих класиків.
Назва: Избранные сочинения по естествознанию.
Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете (1749 — 1832) — німецький поет, драматург, прозаїк, науковець, державний діяч, театральний режисер і критик. Серед його творів — епічні та ліричні вірші, проза та віршові драми, мемуари, автобіографія, літературна та естетична критика, трактати з ботаніки, анатомії та кольору, чотири романи. Крім того, відомі численні літературні та наукові фрагменти, понад 10 000 листів і близько 3 000 малюнків. Гете вважають найбільшим німецьким літературним діячем сучасності, засновником сучасної німецької літератури, лідером і одним із перших учасників романтичного руху "Буря і натиск". У галузі ботаніки він вважається засновником порівняльної морфології рослин.
Рік: 1957
Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 553
довжина 22,5
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,040 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271