Новини
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
У книгу ввійшли повісті радянських мариністів А.Новикова-Прибоя "Подводники", Б.Лавренєва "Ветер", С.Колбасьєва "Река", К.Паустовського "Черное море". Автори – мореплавці, свідки Першої світової війни та жовтневого перевороту 1917р. У повістях відтворили: побут мореплавців, повстання на броненосці «Очаків», події більшовицької «революції». Реалії описані в дусі радянських світоглядних доктрин і є зразком тогочасної літератури, метою якої було возвеличення нового устрою та його будівничих, знищення природних родинних почуттів во ім’я більшовицьких ідей. Водночас повість письменника українського походження К.Паустовського багата докладними описами чорноморської фауни, побуту і занять рибалок, закликами збереження неповторної екосистеми українського Півдня.
Назва: Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
Рік і місце видання: 1988, Сімферополь, "Таврія"
Мова: російська
Сторінок: 302
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,340 кг
Вопросы растениеводства. Том 7. (Наукові роботи з рослинництва 1962 року)
Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва
Основні розділи
- Селекция и семеноводство.
- Генетика. Физиология и биохимия растений.
- Полеводство. Агрохимия. Защита растений
Вопросы растениеводства. Том 7.
Рік: 1962
Мова російська
Сторінок: 330
Махтумкулі. Поезії (Видання 2013 року)
Избранные сочинения (в четырёх томах) /К. А. Тимирязев/ (Антикварні видання 1948 і 1949 років)
Унікальні наукові праці з біології. У першому томі "Избранных сочинений" природознавця-дарвініста К. А. Тимірязєва містяться публічні лекції, промови та дослідження про солнце, життя та хлорофіл. Другий том - це збірник загальнодоступних лекцій К. А. Тимірязєва на тему "Землеробство та фізіологія рослин". У третьому томі містяться десять загальнодоступних лекцій на тему "Життя рослин" і десять загальнодоступних читань на тему "Історичний метод у біології". Четвертий том - про Чарлза Дарвіна та його вчення.
Видання містять багато чорно-білих і кольорових ілюстрацій і схеми.
Книга буде цікавою для дослідників ботанічної науки.
Назва: Избранные сочинения (в четырёх томах).
Автор: Климент Аркадійович Тимірязєв (1843 — 1920) — природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один із основоположників школи фізіологів рослин.
Рік: 1948, 1949
Москва
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 687,423,644,474
довжина 23
ширина 15
товщина 14
Вага: 3,230 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Історія українського війська /від княжих часів до 20-х років XX ст./ (Видання 1992 року)
Культове видання 1990-х. Надруковане за виданням Івана Тиктора (Львів 1936/Вінніпег 1953), воно стало основним джерелом для всіх, хто хотів дізнатись про українську військову історію більше ніж написано в пострадянських підручниках 1990-х.
Структурно ділиться на наступні частини:
1. Військо княжих часів
2. Запорозьке військо
3. Збройні сили сучасної доби (перша четверть 20 століття)
Останній розділ висвітлений найкраще, що й не дивно, адже автори жили в той час, а деякі і самі творили цю історію.
Історія українського війська /від княжих часів до 20-х років XX ст./
Видання 4-е, змінене і доповнене
Автори: Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич, Зенон Стефанів, О. Думін, С. Шрамченко
Рік: 1992 Львів, видавництво "Світ"
Розміри, см.: Довжина 24,5, ширина 17,5, товщина 4
сторінок: 702
вага 0,988 кг
Судебно-медицинская экспертиза живых лиц /М. И. Авдеев/ (Наукове видання 1968 року)
Посібник для судово-медичних експертів та лікарів інших спеціальностей, яким доводиться здійснювати судово-медичну експертизу живих осіб, а також юристів різного профілю: слідчих, суддів, адвокатів, працівників міліції.
Особливу увагу приділено питанням судової експертизи тілесних ушкоджень, працездатності, статевих злочинів. Детально викладено методику дослідження, документацію та формулювання висновків дослідження. Містить основні відомості щодо процесуальних прав та обов'язків експерта.
Авдєєв Михайло Іванович - член-кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби. Учень відомого патологоанатома академіка Абрикосова. Багаторічний міський судово-медичний експерт у Москві, згодом начальник кафедри криміналістики та судової медицини Військово-юридичної академії. З 1947 по 1967 рік викладав у Вищій школі КДБ. З 1943 по 1970 р. - головний судово-медичний експерт Міністерства оборони СРСР та начальник Центральної судово-медичної лабораторії Міноборони.
Видання добре ілюстроване - 82 малюнки та 32 таблиці.
Стефан Цвейг / Мария Стюарт / (Видання 1992 року)
Відома книжка австрійського класика про життя королеви Шотландії Марії Стюарт.
Цей роман - романтизована біографія чи не найзагадковішої королеви в історії. Її образ описували художники різних років по-своєму: то мученицею, то вбивцею, то інтриганкою, то святою...
Стефан Цвейг намагався психологічно розкрити образ Марії Стюарт, її нестримні пориви та пристрасті, що вбили в ній все людське.
Назва: Марія Стюарт
Автор: Стейфан Цвейг
Рік: 1992
Місто: Харків
Видавництво: Прапор
Сторінок: 336
Мова: російська
Українська графіка XI — початку XX століття (Наукове видання 1994 року)
Наукове мистецьке видання. В альбомі "Українська графіка XI — початку XX століття" відбито шляхи розвитку української графіки — унікального явища вітчизняного мистецтва, кращі взірці якого свідчать, що і за важких років національного пригноблення, яких і не злічити, народ України завжди прагнув творити прекрасне. Взоруючись на традиції національного мистецтва та на західноєвропейську графіку, українські митці в окремі періоди історії, зокрема в XVII — на початку XVIII ст., сягали найвищих, світових вершин майстерності.
Видання сподобається усім любителям мистецтва.
Зміст
- Вступ - 5
- Графіка рукописної книги XI - XVIII ст. - 29
- Гравюра стародруків XVI - XVIII cт. - 65
- Естамп XVII - початку XX ст. - 119
- Книжково-журнальна графіка XIX - початку XX ст. - 185
- Рисунок XVII - початку XX ст. - 247
- Прикладна графіка XVIII - початку XX ст. - 291
Видання містить якісні ілюстрації.
Назва: Українська графіка XI — початку XX століття
Автор: автор-упорядник: Андрій Олексійович В'юник (1914 – 2003) – мистецтвознавець, художник і колекціонер.
Рік: 1994
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 29,5
ширина 21
товщина 2
Вага: 1,370 кг