Новини
Полтавщина /Є. А. Дерлеменко/ (Мистецьке видання 1983 року)
Унікальний фотоальбом із видами Полтавщини. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Полтавщині - краю знаменитої Полтавської битви 1709 року, Сорочинського ярмарку, придніпровських пейзажів, героїчного історичного та культурного минулого. У альбомі містяться якісні фотографії полтавського краю, зокрема, чудових видів полтавських пейзажів, історичної архітектури міст і сіл, Сорочинського ярмарку та художніх промислів. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається пізнавати нашу рідну Україну.
У альбомі присутній екслібрис з назвою "Придбано на Сорочинському ярмарку. Полтавський облкниготорг".
Назва: Полтавщина.
Автор: Євген Анатолійович Дерлеменко - фотохудожник (пам'ятки архітектури та паркового мистецтва; краєвиди Грузії, роботи за мотивами творів Д. Гурамішвілі), засновник жанру фотопоеми.
Рік: 1983
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, німецька, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,600 кг
Народное архитектурное творчество /Самойлович В.П./ (Видання 1977 року)
Народна творчість в архітектурі.
У книзі розглядаються особливості художнього, планувального та конструктивного вирішення народного житла в Україні, розкриваються основні риси народної творчості в архітектурі. На фактичному матеріалі показано невичерпне багатство та різноманітність народних художніх прийомів – колірний декор, настінний розпис, пластична обробка, рельєфний орнамент, штучна фактура. Видання розраховане на архітекторів, художників, мистецтвознавців.
«Народное архитектурное творчество»
Автор: Самойлович Віктор Петрович
Видавництво: «Будівельник», Київ, 1977
Мова: російська
Сторінок: 230
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови. (Букіністика)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови.
Упорядник М. М. Пещак
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1974
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Писемні документи 14 століття, представлені в збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, в книзі вміщено бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Brojgel Pjero Bjankoni (Брейгель – П’єро Б’янконі, видання Югославії 1981 року)
Книга про відомого художника. Переклад з італійської на сербсько-хорватську мову
«Перш за все, слід підкреслити, що таке бездоганне виконання відразу вказує на повне володіння ремеслом. У картинах Брейгеля ми бачимо не тільки майстерність, але й певність у композиції та малюнку, про що свідчить незначна кількість виправлень, які спостерігалися під час дослідження ультрафіолетовими променями. Це результат великого та безперервного графіка активності, починаючи від малюнків з подорожі в Італії до безлічі робіт, які він постійно давав Коко для виконання в гравюрі. Майже всі його картини виконані олією на дошці, за винятком рідкісних втручань темперою, наприклад, у картині «Земля Дембеля». Для них він ретельно підготував основу з гіпсу та клею, а потім покриття одного загального тону, що пояснює задовільну (і в деяких щасливих випадках виняткову) збереженість його картин. Однак ранні роботи періоду, проведеного в Малині, темпера на полотні з градуйованими кольорами та гуаші, перераховані в інвентарі Кловича, з часом занепали. Єдина картина, що збереглася, брюссельське «Поклоніння королів, сильно пошкоджена.»
«Brojgel» Pjero Bjankoni.» Альбом
Автор: Pjero Bjankoni
Видавництво: Jugoslavija, Белград, 1981
Мова: сербсько-хорватська
Сторінок: 143
Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України. Федір Лавров (Видання 1980 року)
Історія кобзарства України
Монографія Ф. І. Лаврова – результат тривалого і копіткого дослідження історії кобзарства, діяльності найвидатніших його представників – О. Вересая, І. Кравченка-Крюковського, Т. Пархоменка, М. Кравченка, І. Кучугури-Кучеренка, Ф. Кушнерика, Є. Мовчана та інших. Ф. І. Лавров понад 40 років займався вивченням кобзарства, що дало йому можливість створити яскраві оповіді про життя, творчі подорожі кожного народного співця, допомогло розкрити особливості, красу й принадність їхніх характерів та обдарувань. Розрахована як на фахівців, так і на широке читацьке коло любителів народного мистецтва.
«Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України»
Автор: Федір Лавров
Видавництво Київ «Мистецтво» 1980
Мова українська
Сторінок 254
Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII століть. Білецький П.О. (1981)
"В українському мистецтві XVII-XVIII століть відбився пафос національно-визвольної боротьби. В цей час виробляються форми так званого українського бqарокко, своєрідність якого значною мірою обумовлена впливом національного фольклору. У книзі простежуються шляхи розвитку архітектури, образотворчого та прикладного мистецтв, розглядаються найзначніші пам’ятки тієї доби. Розрахована на широке коло шанувальників мистецтва."
Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII століть.
Автор: Платон Олександрович Білецький (1922-1998)
Рік: 1981
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: 159
Мова: українська
Книги схожого змісту:
1. Українське гутне скло. Ф.С. Петрякова (Книга про мистецтво 1975 року)
2. Народна течія в українському живопису XVII—XVIII ст. В. П. Откович. (Видання 1990 року).
3. Веселкові барви. Українське декоративне мистецтво. (Видання-альбом 1971 року).
4. Художня тканина західних областей УРСР. С. Й. Сидорович. (Видання 1979 року).
5. Українське народне мистецтво. Живопис. (Видання 1967 року)
6. Декоративне мистецтво України XX століття. Тетяна Кара-Васильєва, Зоя Чегусова. (Видання 2005 року)
7. Сучасна українська майоліка. Василь Щербак (Наукове видання 1974 року)
8. Вышивки (Видання 1982 року)
9. Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (Видання 1972 року)
10. Древнейшие в мире художественные ковры и ткани. Руденко С.И. (Видання 1968 року)
Художник. Т. Г. Шевченко (1961)
Прозовий, значною мірою, автобіографічний твір Т.Г. Шевченка про трагічну долю талановитого юнака в умовах кріпацтва. З великою складністю друзі викуповують у поміщика юного художника, дають йому можливість навчатись, удосконалювати свою майстерність. Але тяжке життя переслідує героя...
Видання щедро проілюстроване кольоровими картинами.
Художник
автор: Т.Г. Шевченко
Київ 1961
Сторінок: 115
Плавучий остров / Жюль Верн / (Видання 1987 року)
Пригодницький роман з елементами наукової фантастики та соціальної сатири.
"Плавучий острів" - це захоплюючий твір відомого французького письменника Жуля Верна, що поєднує в собі напружений пригодницький сюжет, ретельно розроблену науково-технічну складову, яскраві географічні описи та гострий соціально-сатиричний підтекст.
Роман демонструє прогресивні погляди автора, його критичне ставлення до мілітаризму та колоніальної політики капіталістичних держав. Верн протиставляє творчі сили науки і прогресу руйнівним силам деспотизму та людиноненависництва, показуючи неминучий крах останніх.
Книга вперше була перекладена російською мовою у 1895 р. і з того часу неодноразово перевидавалася, що свідчить про її популярність серед читачів.
Бібліографічна інформація
Назва: Плавучий остров
Автор: Жуль Верн
Рік і місце видання: 1987, Петрозаводськ
Сторінок: 315
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Григорій Сковорода. Вибрані твори в украінських перекладах (Видання 2003 року)
Світ Григорія Сковороди. Поезії, філософська проза.
У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Він був великим письменником XVIII століття, чиї «божественні пісні», байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують золоту добу українського бароко, а може, і барокову літературу всієї Європи. Окрім того, Сковорода -- напрочуд глибокий філософ та богослов. Недаром його зведено розглядати або як мисленика, що вторував «питомо східнослов'янську стежину осягнення реальності», або як фундатора «філософії серця», або навіть як «найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа світу».
«Вибрані твори в українських перекладах»
Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту.
Видавництво «Ранок»
Сторінок 144
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227