Новини
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков). Баран В.Д. (Наукова книга 1988 року)
На матеріалах поселення Рашків ІІ та ІІІ дається характеристика слов'янських пам'яток V-VII ст. Подністров'я.
Розглядаються проблеми їх складання, хронології та періодизації. Вичерпні польові дослідження дозволяють всебічно вивчити характер слов'янського села як історичного явища ранньосередньовічного суспільства.
Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков)
Автор: Баран В.Д.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 153
Мова: російська
Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
Древний Киев
Рік видання: 1958-1961
Автор: Каргер Михайло Костянтинович
Узагальнююча праця з історії матеріальної культури столиці давньої Русі — Києва. Значна частина книги заснована на матеріалах багатолітніх розкопок, які проводились самим автором. Монографія щедро проілюстрована фотографіями, кресленнями та малюнками.
Букіністична рідкість.
Селекция и семеноводство сои в Молдавии /Коробко В.А./ (Наукове видання 1984 року
Книга для спеціалістів сільського господарства
Розглянуто відомості про значення культури сої, її походження та систематику. Показано біологічні особливості сої в Молдавії. Наведено багаторічні експериментальні дані про селекційну роботу з цією культурою в Молдавському НДІ польових культур НВО "Селекція". Описані нові районовані І перспективні сорти та елементи сортової агротехніки, а також досвід з насінництва сої. Книга розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Селекция и семеноводство сои в Молдавии»
Автор: В.А.Коробко
Видавництво: «ШТИИНЦА» Кишинев 1984
Мова: російська
Сторінок: 78
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Правда Руськая (копія з видання 1940 і 1947 рр.)
У 1940-47 р. Академія Наук СРСР видала корпус текстів Руської Правди, яке досі залишається неперевершеним за якістю видання та масштабністю охоплення списків. Випущене перед самою війною, це видання включає тексти всіх відомих на той момент списків Короткої та Розлогої редакцій пам'ятника, з фотографічним відтворенням оригінальних текстів, а також німецьким перекладом.
Науковий коментар містить аналіз різночитань списків, і подає позиції усіх дослідників минулого часу.
Цей комплект - копія зі згаданих видань, оправлена в подарункову оправу.
Том 1: тексти
Том 2: науковий коментар
Львов. Архитектурно-художественные памятники XIIІ-XX веков. Островский Г.С. (Букіністика)
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Первобытная культура /Э. Б. Тайлор/ (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Едуард Тайлор - один із найбільших видатних етнографів та істориків культури XIX ст. "Первісна культура", попри певну ідеологічну навантаженість, є найвідомішою працею Тайлора, яка прославила його ім'я. Книга починається з викладу того, як автор розуміє предмет свого дослідження - культуру. У своєму дослідженні Тайлор ввів в етнографію поняття "первісний анімізм" (віру в душі та духів) як зародок, з якого розвинулися всі релігії. Незважаючи на те, що в теперішній час немало теорій ученого були відкинуті, його книга, що містить величезний фактичний матеріал, продовжує служити важливим джерелом для вивчення проблеми походження релігії.
Видання розраховане на істориків, культурологів, філософів, антропологів, релігієзнавців і мистецтвознавців.
Книжка містить особистий підпис, ймовірно, колишнього власника.
Назва: Первобытная культура
Автор: Едуард Барнетт Тайлор (1832 — 1917) — англійський етнограф, антрополог, творець еволюційної школи в етнографії та історії культури, засновник культурної антропології. Був представником культурного еволюціонізму.
Рік: 1989
Издательство политической литературы, Москва
Сторінок: 572
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,660 кг
Василь Штернберг/ Пархоменко І.В./ (Видання 1978 року)
Книга присвячена творчості художника Василя Штернберга.
«Ще за життя творчість Штернберга високо цінували сучасники К. Брюллов, В. Григорович, М.Гоголь, М.Глінка, О.Іванов, В.Даль. Перед талантом художника схилявся Тарас Шевченко. У тогочасній періодичній пресі Штернбергові присвячували багато статей, заміток. За розвитком його таланту постійно стежила художня громадськість. Пізніше, в 1887 році, в журналі «Вестник изящных искусств» визначний російський критик В.Стасов опублікував велику статтю «Живописец Штернберг», в якій уперше, посилаючись на архівні джерела, подав наукову біографію художника. Однак ця стаття мала дещо суб'єктивний характер щодо загальної оцінки творчості Штернберга.»
«Василь Штернберг».
Автор: Пархоменко І.В.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 98
Розміри, см.:
Довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
вага 0,332 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Вибрані праці з історії Києва. митрополит Болховітінов Євгеній (Видання 1995 року)
Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837) — відомий історіограф, збирач і дослідник пам’яток писемності, педагог, проповідник, яскрава й багатогранна особистість — залишив велику творчу спадщину. До збірки увійшли переважно його твори «київської орієнтації», а також біографія митрополита. Текст пам’ятки супроводжується необхідним науково-довідковим апаратом.
Зміст
«Читайте для познания Киева...» (Т. Ананьева) 5
ОПИСАНИЕ КИЕВО-СОФИЙСКОГО СОБОРА И КИЕВСКОЙ ИЕРАРХИИ 36
ОПИСАНИЕ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ 271
ІСТОРИЧНІ СТАТТІ 393
О древностях, найденных в Киеве 394
Примечания на грамоту великого князя Мстислава Володимировича 399
БИОГРАФИЯ ЕВГЕНИЯ, МИТРОПОЛИТА КИЕВСКОГО, 427 1835 ГОДА
ДОДАТКИ (Т. Ананьева) 439
Примітки 440
Короткий словник рідковживаних термінів 451
Основна література про життя та діяльність митрополита Євгенія Болховітінова 456
Іменний покажчик 457
Географічний покажчик 477
Топографічний покажчик 482
Пам'ятки історичної думки України
Вибрані праці з історії Києва
Автор: Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837)
Київ - 1995
Сторінок: 488
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Збірка романів французького письменника і драматурга Оноре де Бальзака (1799-1850). У ній відтворено багатогранну громадську, політичну панораму післянаполеонівської Франції, правдиво і докладно висвітлено тогочасне суспільство зі всіма його вадами. О.Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. У його творчості представлені складні родинні стосунки, влада грошей, деградація моральних цінностей. Заразом є глибокі психологічні описи всеохопного щастя чи нескінченного горя. Герої О.Бальзака - багатогранні та неоднозначні, вони одночасно і грішні, і людяні. Радянська ідеологічна система пропагувала творчість О.Бальзака, спрощено подаючи його як критика "буржуазного" європейського суспільства.
Назва: Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Автор: Оноре де Бальзак
Рык ы мысце видання: 1987, Київ, Радянська школа
Сторінок: 398
довжина 22
ширина 14
товщина 2
Вага: 0,480 кг