Новини
Радянська Буковина /І. П. Фостій/ (Антикварне видання 1973 року)
Мистецьке видання про Буковину. Раритетний альбом із фотографіями Буковини було видано у Києві 1973 року. Попри певну неактуальність тексту про Буковину, зокрема, наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Буковини. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Радянська Буковина.
Автор: Іван Петрович Фостій — (1928 — 2021) — український історик, публіцист, літератор. Кандидат історичних наук.
Рік: 1973
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 28
ширина 23
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Эстетика поздней античности. Бычков В.В. (Букіністика)
Эстетика поздней античности
ІІ-ІІІ века
Букіністична рідкість
Автор: Бычков В.В.
Рік видання: 1981
Видавництво: Наука
Мова: російська
Кількість сторінок: 326
Обкладинка м'яка
В книзі висвітлено естетичні ідеї одного з найбільш впливових філософських напрямків пізньої Античності - патристики 2-3 ст.
Філософсько-естетичні концепції Юстина Філософа, Климента Александрійського, Іринея Ліонського, Афінагора, Тертуліана, Минуція Фелікса, Арнобія, Лактанція та ін. завршують історію античної естетики та закладують фундамент нової естетичної теорії, яка отримала свій подальший розвиток в естетиці та художній практиці Середніх віків.
Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных. Условные рефлексы. Академик Иван Павлов (Класична робота нобелівського лауреата, видання 1951 року)
Збірка статей, доповідей, лекцій та промов академіка Івана Петровича Павлова, яка присвячена умовним рефлексам.
Це сьоме видання, друкується за текстом шостого видання, підготовленого до друку в 1936 році І.П. Павловим.
У вигляді додатка подано дві статті автора "Новые исследования по условным рефлексам" та "Проблема сна", які присвячені вищій нервовій діяльності.
Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных. Условные рефлексы.
Автор: Павлов Іван Петрович (1849-1936)
Рік: 1951
Мова російська
Сторінок: 505
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Сказы о древних курганах /Э.Б. Вадецкая/ (Наукова книга 1981 року)
Книгу присвячено археологічним дослідженням на території Красноярського краю, де збереглось багато древніх курганів.
Зміст
- Мифы о могильном золоте на Елисее
- Первые исследователи сибирских курганов
- Древние скотоводы Сибири
- Каменные идолы
- Курганы знати
- Глиняные "головы" и гипсовые маски
- Загадки горы Оглахты
Назва: Сказы о древних курганах
Авторка: Вадецька Ельга Борисівна (1926-2018)
Рік: 1981
Сторінок: 114
Мова: російська
довжина 20
ширина 12
товщина 0,5
Вага: 0,100 кг
Книга містить дарчий напис.
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
Публікація основної наукової праці Вавилова - "Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости"
Зміст
- Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости (1, 2, 3 видання)
- Генетика и её отношение к агрономии
- О генетической природе озимых и яровых растений
- Закономерности в развитии живого мира
- Закономерности в изменчивости растений
- Генетика
- Гомологические ряды
- Линнеевский вид как система
- Насколько всеобщее приложение менделевских законов к расщеплению гибридов
- Пути советской растениеводческой науки (ответ критикам)
- Заключительное слово по докладу "Пути советской селекции)
- Процесс эволюции культурных растений
- Критическийй обзор современного состояния генетической теории селекции растений и животных
- Приложени
Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 256
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Панас Мирний. Твори в п’яти томах (Класичне видання 1954-1955 років)
Збірка з серії класичних видань української літератури, видрукуваних в 1950-х роках, на які потім посилався монументальний Словник української мови в 11 томах (СУМ-11). База української мови та українського слова.
Усі тексти подаються на основі вивчення рукописної спадщини письменника, яка зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури Академії наук України.
Твори в п'яти томах
Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Видавництво Академії наук Української РСР
Київ - 1954-1955
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.