Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності. Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги. Назва: Избранные сочинения. Том ІІ. Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив. Рік: 1953 Москва Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Сторінок: 517 довжина 26,5 ширина 17,5 товщина 3,5 Вага: 1,140 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю. «Книга написана на основі багатого експериментального матеріалу, оригінальних даних польових досліджень у нашій країні та літературних даних за кордоном. Розглянуто основні питання: історія та походження класифікації; ботанічні та біологічні особливості сої; хімічний склад, розвиток і у вашій країні, з результатами інтродукції та селекції; сортовий склад і насінництво. Широко розроблені питання технології вирощування сої, програмування виробництва, а також питання використання в різних сферах промисловості – харчовій, кормовій і технічній. Здійснено цикл наукових досліджень, промислового виробництва та використання. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства, виробничників і науковців, спеціалістів харчової та комбікормової промисловості, а також на широке коло осіб.» «Соя» Редактор: Христо Горанов Видавництво: «ЗЕМИЗДАТ», Софія, 1978 Мова: болгарська Сторінок: 197

Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття. Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки. Назва: Научное наследство. Том пятый. Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі. Рік: 1980 Москва Издательство "Наука" Сторінок: 425 довжина 27 ширина 18 товщина 2 Вага: 0,780 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.