Новини
Твори. Марко ЧЕРЕМШИНА (Видання класичної літератури 1987 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка творів класика української літератури Марка Черемшини.
"Глибокий і всесторонній знавець селянського життя і побуту Марко Черемшина показав у своїх творах колоритну панораму життя гуцульського села впродовж понад чверті століття."
Новели. Посвяти Василеві Стефанику. Ранні твори. Переклади. Літературно-критичні виступи. Спогади. Автобіографія. Листи.
Автор: Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк, 1874-1927)
Київ 1987 Наукова думка
Сторінок: 444
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 2 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 268 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 1: https://rvv-kniga.com/product/arheologichni-pamyatky-ursr-tom-1-1949/
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 2 томі друкуються наслідки польових досліджень інституту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
У книгу ввійшли повісті радянських мариністів А.Новикова-Прибоя "Подводники", Б.Лавренєва "Ветер", С.Колбасьєва "Река", К.Паустовського "Черное море". Автори – мореплавці, свідки Першої світової війни та жовтневого перевороту 1917р. У повістях відтворили: побут мореплавців, повстання на броненосці «Очаків», події більшовицької «революції». Реалії описані в дусі радянських світоглядних доктрин і є зразком тогочасної літератури, метою якої було возвеличення нового устрою та його будівничих, знищення природних родинних почуттів во ім’я більшовицьких ідей. Водночас повість письменника українського походження К.Паустовського багата докладними описами чорноморської фауни, побуту і занять рибалок, закликами збереження неповторної екосистеми українського Півдня.
Назва: Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
Рік і місце видання: 1988, Сімферополь, "Таврія"
Мова: російська
Сторінок: 302
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,340 кг
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
ІСТОРІЯ РУСІВ /Пер з рос.: І. Драч; передм.: В. Шевчук/ (Видання 1991 року)
Історико-політичний твір про минуле українського народу.
"Історія Русів" - це визначна пам'ятка української історіографії та літератури кінця XVIII - початку XIX ст. Книга представляє унікальний погляд на історію України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст.
Твір поєднує в собі риси історичного дослідження, політичного трактату та художньої прози. Автор, чия особа досі залишається предметом дискусій, подає історію українського народу крізь призму боротьби за свободу та державність. "Історія Русів" мала значний вплив на формування національної свідомості українців та розвиток української історіографії.
Книга довгий час поширювалася в рукописних копіях і справила великий вплив на багатьох видатних діячів української та російської культури, зокрема Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна.
Це видання є першим повним перекладом "Історії Русів" українською мовою, що робить цей важливий історичний документ доступним широкому колу читачів.
/
Бібліографічна інформація
Назва: ІСТОРІѦ РУСІВ
Автор: Г. Koниський (Пер. з рос.: Іван Драч)
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 317
Мова: українська
Василь Штернберг/ Пархоменко І.В./ (Видання 1978 року)
Книга присвячена творчості художника Василя Штернберга.
«Ще за життя творчість Штернберга високо цінували сучасники К. Брюллов, В. Григорович, М.Гоголь, М.Глінка, О.Іванов, В.Даль. Перед талантом художника схилявся Тарас Шевченко. У тогочасній періодичній пресі Штернбергові присвячували багато статей, заміток. За розвитком його таланту постійно стежила художня громадськість. Пізніше, в 1887 році, в журналі «Вестник изящных искусств» визначний російський критик В.Стасов опублікував велику статтю «Живописец Штернберг», в якій уперше, посилаючись на архівні джерела, подав наукову біографію художника. Однак ця стаття мала дещо суб'єктивний характер щодо загальної оцінки творчості Штернберга.»
«Василь Штернберг».
Автор: Пархоменко І.В.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 98
Розміри, см.:
Довжина 22
ширина 17,5
товщина 1
вага 0,332 кг
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
Історія України. Репринтне відтворення видання 1820 року.
«Твори надвірного радника Максима Берлінського (1764-1848) є фундаментальною роботою з історії Києва. У першій частині книги дається «історична список всього міста» - відомості про історію Києва з найдавніших часів до початку XIX століття. У другій частині представлено «історичне свідчення пам'яток і старожитностей м. Києва». Праця містить додатки: план міста з «поясненнями стародавніх місць та урочищ, показаних на плані», відомість 1817 про кількість «публічних місць і будівель». Докладно Берлінський описує Печерськ та його святині, порожні Лаври, Старий Київ із відділеннями, Поділ та його церкви, околиці Києва. Автор виступає як історик та археолог.»
Максим Берлинський «Короткий опис Києва».
Автор: Максим Берлинський
Видавництво: Київ, 1990
Мова: українська, дореформена російська
Сторінок: 216
Розміри, см.:
Довжина 19
ширина 14,5
товщина 1,3
вага 0,257 кг
Інший варіант книги:
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах.
Исторія Русовъ (Репринт з книги 1846 року)
Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття.
"До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку.
Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів.
«Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле."
Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго.
Репринт 1991 року з книги 1846
Сторінок: 302
Мова: дореформена російська
Радянська Буковина /І. П. Фостій/ (Антикварне видання 1973 року)
Мистецьке видання про Буковину. Раритетний альбом із фотографіями Буковини було видано у Києві 1973 року. Попри певну неактуальність тексту про Буковину, зокрема, наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Буковини. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Радянська Буковина.
Автор: Іван Петрович Фостій — (1928 — 2021) — український історик, публіцист, літератор. Кандидат історичних наук.
Рік: 1973
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 28
ширина 23
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька