Новини
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье. (Наукова книга 1977 року)
В збірці розглядаються матеріали розкопок курганної групи, яку досліджували в Запорізькій області. Дана їх культурно-хронологічна характеристика.
Знайдені матеріали датуються в основному ІІІ-ІІ тис. до н.е.
Робота проведена в зв'язку з побудовою Вільнянської зрошувальної системи (р. Вільнянка).
Статті:
- Материалы раннего энеолита, погребения ямной и катакомбной культур
- Погребения срубной культуры
- Скифо-сарматские и позднекочевнические погребения
- Вильнянская курганная группа
- Вильно-Улановская курганная группа
- Вильно-Грушевская курганная группа и курган на территории Запорожской опытной сельско-хозяйственной станции
- Справочная таблица распределения погребений и вещевых комплексов по эпохам.
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье.
Автори: Телегин, Братченко, Копусова, Петровская, Круц
Рык: 1977
Мова: російська
Сторінок: 127
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови. (Букіністика)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови.
Упорядник М. М. Пещак
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1974
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Писемні документи 14 століття, представлені в збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, в книзі вміщено бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1986 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі опубліковані праці вченого по імунітету культурних та споріднених їм дикорослих рослин до різноманітних інфекційних захворювань та шкідників.
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1986
Мова російська
Сторінок: 520
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Исторія Русовъ (Репринт з книги 1846 року)
Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття.
"До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку.
Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів.
«Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле."
Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго.
Репринт 1991 року з книги 1846
Сторінок: 302
Мова: дореформена російська
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Пезії. Григорій СКОВОРОДА (Видання 1971 року)
"Творчість Григорія Савича Сковороди - своєрідне і самобутнє явище в культурному житті другої половини 18 століття. У його поетичній творчості чтуи голос мислителя-філософа, а в філософських трактатах помітна пристрасть поета. І в філософських працях, і в поезії Сковороди відбито естетичні уподобання та погляди, прогресивність яких визначилась історично. Саме ці погляди характеризують переддень нової української літератури." (З передмови)
Збірка творів Григорія Сковороди видавництва «Радянський письменник» 1971 року.
Віршовані твори. Переклади. Байки.
Поезії
Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту.
Рік: 1971 Видавництво «Радянський письменник»
Сторінок: 239
Розміри, см.: Довжина 17, ширина 11,5, товщина 1,5
Вага 0,210 кг
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія (Наукова книга 1990 року)
Дослідження діяльності слов'яно-греко-латинської академії та літературно-перекладацького гуртка у м. Острозі. Розкривається взаємозв'язок культурного життя з ідеологічною боротьбою в Україні в 1570-х - 1630-х роках.
Вміщено дані про визначних літераторів, полемістів і громадських діячів.
З відгуків:
"Важливим дослідженням, яке фактично синтезувало всю інформацію про Острозьку академію була праця львівського дослідника Ігоря Мицька «Острозька слов’яно-грецько-латинська академія», саме вона заклала фундамент подальшого відродження академії." (Анастасія Хеленюк, 2021)
Острозька слов’яно-грецько-латинська академія
Автор: Мицько Ігор Зіновійович
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 190
Синагоги Екатеринослава. О. Лошак, В. Старостин
Синагоги Екатеринослава. Олександра Лошак, В. Старостин
В книзі розглянута історія релігійних об'єктів єврейської громади міста Катеринослава (Дніпро) від її виникнення в 18 столітті до ліквідації "старих синагог" в 1941 році.
Кожному з них посвячений окремий нарис з визначенням дат заснування та ліквідації, історії будівель та інституцій, виявленням пов'язаних з ними осіб.
Автори: В. Лошак, В. Старостин
Рік: 2019
Кількість сторінок: 320
Мова: російська
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
ПЕРВОМІСТ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1972 року)
«Первоміст» — третій роман класика про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха збудували міст через Дніпро. Події твору розгортаються навколо нього і людей, які міст стерегли та доглядали. "Первоміст" представляє третій роман класика про Київську Русь, наступною книгою є роман «Євпраксія. Автор розкриває психологію персонажів, їх внутрішню боротьбу та відданість ідеї будівництва.