Новини
Борьба с засухой /Т. А. Коваль/ (Антикварне видання 1948 року)
3200 грн.
Унікальне антикварне видання з агрономії. У праці "Борьба с засухой" висвітлено цікаві питання історії землеробства минулого століття, зокрема, часи посухи і її вплив на сільське господарство країни. Попри певну радянську ідеологічну пропаганду в тексті, видання містить цінні матеріали з боротьби із посухою.
Зміст
- Предисловие - с. 3
- Глава первая. Учения В. В. Докучаева о борьбе с засухой - с. 5 - 29
- Глава вторая. А. А. Измаильский о подъёме степного земледелия - с. 30 - 46
- Глава третья. К. А. Тимирязев о борьбе растения с засухой - с. 47 - 60
- Глава четвёртая. Учение В. Р. Вильямса о системе земледелия и борьба с засухой - с. 61 - 103
- Глава пятая. Подъём зернового хозяйства в СССР и борьба с засухой - с. 104 - 155
Видання сподобається усім, хто цікавиться історією сільського господарства минулого століття, а також усім агрономам та любителям раритетних унікальних видань.
Назва: Борьба с засухой.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное Издательство Сельськохозяйственной Литературы
Сторінок: 157
довжина 20
ширина 13,5
товщина 1
Вага: 0,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Население Украины в эпоху мезолита и неолита /Гохман/ (Наукове видання 1966 року)
1860 грн.
У роботі дається морфологічний опис нових (на момент публікації) краніологічних та остеологічних матеріалів, що дозволяє зробити деякі узагальнення. Вони знайдені на порівняно невеликій території, переважно в Дніпровському Надпоріжжі України, що має свої позитивні та негативні сторони: позитивна в тому, що тут можливо простежити розвиток та зміну антропологічного складу населення в часі; від'ємна - у труднощах, що виникають при спробі встановити межі поширення виявлених антропологічних варіантів, особливо відчутних для мезолітичного часу.
«Население Украины в эпоху мезолита и неолита». (Антропологический очерк). (Населення України в епоху мезоліту та неоліту)
Автор: Ілля Йосипович Гохман
Видавництво: «Наука», 1966
Мова: російська
Сторінок: 220
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
7200 грн.
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227